365 світлячків
День 30. Натхненне малювання
Взяла пензель і задумалася: що малювати.
Може квіти – сині, жовтогарячі, помаранчеві, бузково-брунатні, щоб колір пашів на полотні, проривався в життя і зігрівав серця кольором.
Птахів – синіх, блакитних, зелених, яскравих, що співають. І їх чутно, кожному чутно, хто їх побачить на полотні. Хай вони співають, закликаючи весну.
А може...
Широкими мазками почала щось натхненно малювати. Відтворювала подих повітря, сонячних зайчиків, живе світло, що ніби танцює. На полотно вихлюпувалося життя.
Внутрішня симфонія лунала, розбивалася на теми та варіації. Музика стрімко розвивалася і виливалася у фарби. І от мелодія досягла піку крещендо...
З останнім акордом Муза подарувала світу картину – яка надихала і пробуджувала, дарувала очищення і манила в нове. Картину, що пульсувала самим життям.
Побачив – і неважливо, яким був до того – нужденним, стомленим, знесиленим, зневіреним. Побачив – і відчув, що життя тебе кличе жити.
Ця картина дарувала сили до життя
#1197 в Сучасна проза
Відредаговано: 25.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
