365 світлячків
День 29. "А ти любиш День Святого Валентина?"
– Зайшла до кафешки, побачила сердя. І в цей же момент зазвучала фраза в пісні по радіо про закохані серця.
– Красиве співпадіння.
– Красиво зараз прикрашають простори магазинчиків.
– І мені подобається. А от раніше я не любила День Святого Валентина.
– Чому?
– Ну, підліткою дивилася на закоханих і ображалася на весь світ, що не маю кохання.
– А потім?
– Потім у стосунках або забували про свято, або дарували щось геть не романтичне, або свято траплялося, коли стосунки вже закінчилися.
– А хочеться чогось романтичного?
– Таак!
– То хай це відбудеться у твоєму житті.
– Хай. Дуже цього хочу... А ти любиш День Святого Валентина?
– Так! В якийсь момент я зрозуміла: мені не важливо, чи є кому подарувати мені валентинку в цей день. Розумієш, настільки все просякнуто любов'ю в цей день. Любов огортає всіх: і закоханих, і тих, хто зараз один, і тих, хто поруч, і тих, хто далеко. Ніби золотисті ниточки, що поєднують серця, переплітають простір.
– Цікаво. А як ти це відчуваєш?
– От скоро буде свято. Зверни увагу, як дивовижно огортає енергія любові сам простір.
– А чом би й ні. Дякую. Спробую.
#1197 в Сучасна проза
Відредаговано: 25.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
