365 світлячків

День 19. Побачення

Січень пішов на побачення. Ну так, хіба місяці не можуть закохуватися? Він так ретельно розпушив сніги, повикладав кристалики, щоб виблискували на сонці, прикрасив дерева, помалював вікна... Трохи захопився. Але ж... ну, ви розумієте, красуню треба було чимось вразити.

А... чим? У неї розкішні білосніжні шуби

Чудові морозні рум'яна

Снігова пудра

Шалики зі снігових зірочок, що блискотять на сонці

Все є. Все своє, природнє

Січень довго нервував, все не міг визначитись, що ж подарувати:

– Альстромерії.

– Що? – роззирнувся. З-за ялинки вигулькнули хитрі очі Березня.

– Квіти, друже, – гуляка щедро ляснув Січня по спині. – Ото ти так давно не закохувався, що забув. Жінки люблять квіти.

– Та це якийсь штамп.

– Повір, Зима – точно любить. Адже у неї нема своїх, як у Весни, то морозна красуня квіти обожнює.

Січень засумнівався: