365 світлячків
День 20. Я вільна
– Не затискай себе. Вивільни голос. Бачиш протилежний бік озера і отой кущ там? От вивільни свій голос, щоб аж той кущ почув. Зроби так, щоб він теж почув і цю ноту, і мелодію.
– Чому ти себе обмежуєш? Що тобі постійно не зручно? Бог створив такою, яка ти є, а отже сміливо займай весь той простір, призначений тобі. Йди у своє, шаленій. Ти нікому не завадиш, адже це тільки твоє. Тож розправляйся на всю шир.
– Не стримуй себе. Дай волю почуттям. Так, знесуть на початку. Але й очистять. Прорвуть твою штучну греблю, вирвуть з коренем всі препони. Може, тебе накриє, хай в якийсь момент буде здаватись, що наздоганяє хвиля цунамі. Хай. Дозволь собі. Дозволь собі і ти звільнишся. Відчуєш свободу. А звільнившись вгамуєш стихію. Тебе буде наповнювати відчуття: "Я вільна..."
Я вільна у внутрішньому спокої
Я вільна у безмежності гармонії.
Муза переглянула. Сама поставила крапку і відправила спати: "Можливо, завтра допишемо. А втім, я ще не вирішила".
#1248 в Сучасна проза
Відредаговано: 28.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
