Глава 4 або Чарівна магія мені в око! А оленю лук в обидва

Я з похмурим виглядом брів до пагорба. Здається, усі вже або там, або просто не збираються туди йти. Накаркав. За мною біжить Іша. Що ж робити? Для початку можна подивитися свій статус - може там знайду підказку.

Ім'я: Иша Раса: Амебоїд

Клас: Магічний злидень Рівень: 1

Навички: Універсальна магія(2х), Варвар (Вільних очок навичок: 1) Життя/Мана: 100/100 (рівеньх100)

Сила (Коефіцієнт фізичного впливу): х1

Спритність (Сила автодокорекції рухів, зниження опору рухам): х0.5 (вкладення 1 СВХ : 0.5 Спритності)

 Інтелект (Коефіцієнт магічного впливу): х1

Витривалість (Коефіцієнт зниження несприятливих факторів): х1 (Вільних очок характеристик: 1)

Я нічого не розумію, тому натискаю на миготливу навичку універсальної магії й обираю Вогняну кульку, а потім підвищую інтелект (персонажу, а не собі☺). Тепер махаю руками й кричу назву заклинання в надії на сам не знаю що. Але кулька виривається з лівої руки і летить... у моє

обличчя. Добре, що в грі немає болю. Але й незрозуміло коли тобі завдали шкоди, а в логи

дивитися не завжди є можливість. Зараз покопаюся в налаштуваннях. Але потрібно це зробити поки дистанція між мною та Ішею не стала критичною.

Встановлено тактильний сигнал про отримання шкоди №1532Б "Потиличник" Встановлено масштабування сили сигналу щодо шкоди.

Як же не хочеться підпускати його ближче... Можливо, краще вийти з гри? Але ж я тільки зайшов! Ось пройду цей квест із ведмедем і відразу вийду. А поки що тупаємо в бік гір і терпимо.

-Знову при-и-иві-і-іт! - мені здалося чи з кожним разом його привіт дедалі довший? - підемо разом? А то одному якось нудно.

-Звісно, підемо! Ти ж усе одно не відстанеш? Можеш не відповідати.

Чи все ж таки штовхнути його? Але тоді він зробить те саме. Це, звісно, дасть змогу прискоритися, але краще не треба. Раптом йому сподобається і ельф залишиться зі мною назавжди?

-Давай створимо клан разом? Тоді ми зможемо частіше бачитися. - воно ще й думки читає? - Ні. Клан це занадто. Це можна зробити і потім. Давай поки що просто групу?

-Добре. Тільки заспокойся вже.

Гравець Іша пропонує вам вступити до групи "Нічні ведмедівбивці". Прийняти?

Погоджуюся. Тепер можна спокійно висуватися в бік гір. Дорогою треба потурбуватися питанням одягу, адже в горах буде холодно, а пов'язка на стегнах не славиться теплоізоляцією. Он якраз олень скаче. Думаю, він погодиться постояти спокійно, поки я зніму з нього шкуру. Знову кричу назву заклинання, але Іша встає на шляху моєї жертви. Родича захищає?

-Попсуєш здобич! Бий у ногу. Хочу смаженої оленятини.

-Ти що, канібал? Гаразд. У ногу так у ногу.

Одразу після цього я створюю ще одну кульку за 10 мани і витончено нею промахуюся. А ось Іша дарма часу не гає - звідкись дістає лук (а чому мені зброю не видали? Це все через відсутність

спеціалізацій, зав'язаних на використання будь-яких предметів?) і вдаряє ним оленя! Минуло менше секунди і ось уже один із кінців лука в оленя в оці, а інший у другому. Дивно, що лук

можна так зігнути. Поки я це додумував, ельф вкусив оленя за ногу, чим добив бідну тварину. Навіть шкуру з нього знімати тепер трохи шкода. Але не пропадати ж добру! Щоправда, відразу потрібно  знайти мою щелепу. А, ось вона на рівні живота бовтається. І чому амебоїди такі текучі?