Глава 11 або Знову підкачуємось, але вже не так круто

Одже, на наступний день ми продовжували рухатись до найближчого оплоту цивілізації. Точніше, я з Зубатим Либокликом, а саме так звали нового учасника-жертву нашої команди, ішли за гномами, а куди пересувались вони я без поняття. Так от, наш невидимка виявився досить приємною особистістю. Він сам коні 5 хвилин викликався перевірити місцевість спереду, правда замість того, щоб нас обігнати, чомусь відставав, а також так і ні разу не попередив нас про монстрів, хоч останні й були в наявності й навіть у широкому асортименті. Шкафандр сказав, що скоро маємо дійти до місця де зможемо трохи підкачатись.

***

Картина, загалом, вимальовується досить приємна. Та й пейзаж нічого, але Либоклик очевидно має талант до малювання. Але тепер варто продовжити наше полювання. Зараз ми зменшуємо кількість болотних ящірок (болота я тут так і не побачив) п'ятого рівня. Гноми в цей час знищують Їхнього короля, що має двадцять п'ятий. Одразу після його смерті три випадкові ящірки, що бігають тут, зливаються в нового. Наскільки я зрозумів, за пару оновлень умови появи даної істоти значно збільшать свою складність, але поки розробники більше фокусуються на виправленні численних неполадок і додаванні нового контенту, адже більша частина гравців вже має максимальний рівень і все цікаве вже бачила. Втримує їх тут, в основному, система прокачування або невисока ціна гри. Так от, повернімось до наших ящірок. На мене випала роль одночасно доставляти проблеми здалека й витримувати пошкодження, використовуючи щит води, паралельно намагаючись нанести хоч якусь шкоду кулаками. В цей час наш невидимка виконував своє комбо з двох спецударів кинджалом, за якими неодмінно слідував потужний запотиличник шоломом. Ціль для останнього вибиралась шляхом аналізу моєї влучності кульочками. От і зараз я намагаюсь вдаряти кулаком частіше ніж мене кусає ящірка, яка більше нічого й не робить.

*** Інтерлюдія... ні, здається, інтер'ящерія ***

Треба кусати цю зелену штуку. На щастя проблем з цим нема, оскільки штука повільна, м'яка й з приємним посмаком. Ззаду крутиться невидимий мені розбійник в шоломі, але навіть не пробуватиму його вкусити, адже кусати одразу двох незручно, та й не хочеться його засмучувати тим, що його знайшли

*** Кінець. Не книги, правда, й навіть не глави, але все ж ***

Ось у мене й 5 рівень. Либоклик майже піднявся до 8, але було вирішено залишити це на потім. А поки ми йдемо я можу розподілити отримані поінти. З характеристик один іде у спритність, бо це вже ні в які ворота, один у силу, адже варвара теж треба прокачувати, і останній в інтелект. З навичок все ж беру безмозку лють, а от особливість ще не придумав. Займусь цим пізніше.