Глава 6 або Гномаманія

На другий поверх я пройшов без проблем. Тут мене зустрів вузький коридор з кімнатами з номерами з обох боків. Класичне планування фентезійної таверни. Тепер приступаємо до пошуку. Ось і кімната 31! Я постукав. Знову постукав. Побив двері ногою (це я дарма). Здається нікого нема, та ще й зачинено, що не дозволяє подивитись потенційний товар (хто взагалі зачиняє двері в кімнату зі своїми цінними речами? Фу!). Варто спитати в сусідів. Ось якраз кімната (от пощастило, в таверні знайшов сусідню кімнату) під номером тридцять... знову один. Цікаво. Знову нікого.

Виявляється, у всіх кімнат тут однаковий номер. Ну, відхилятись від сюжету плану недобре, тому вже перевірю всі. І ось, на передостанній мені всміхнулась удача — від стуку двері відчинились, а всередині сиділо найгном'ячіше створіння, яке я бачив. Правда, я взагалі ще гномів небачив, але то таке. Так от, цей індивід був ніби розтягнутий в боки. Він був у ширину десь 2 метри, а у висоту лише 1. Може він весь час сидить тут бо не може пролізти в двері?

— Добрий день містер Тумбочка. Що в вас можна придбати для мага-варвара?

— Добрий, але, як ви можете з легкістю переконатись, я не той, кого ви шукаєте — моє ім'я значно відрізняється, — точно, над ГНОМом (саме так, великими літерами, інакше й не скажеш) був напис Шкафандр, — але ваш об'єкт цікавості теж скоро прийде. Ми деякою мірою з ним партнери й можемо почати зараз, але знову ж, ми працюємо разом, тож давайте трохи почекаємо.

Ця промова була доволі довгою. Мало того, що гномище не шкодував слів, так ще й паузи між ними були як час світіння жовтого ліхтарика на світлофорі, але не того, що зникне за секунду, ні. Цей явно стоїть не на найпопулярнішій дорозі й дивиться на світ лише через жовті лінзи вже багато років, хехе. Хоча більше мені не подобалась швидкість, з якою ггнноомм вимовляв слова — вона була, як не дивно, доволі велика й дуже контрастувала з паузами. Тобто, наш герой видає слово й замовкає, а потім знову... Щось я теж розійшовся...

{Як ви могли помітити, я намагаюсь все ж збільшити розмір твору, вдаючись в деталі світу й описуючи все. Сподіваюсь так краще. Якщо ні — дайте знати.}

Поки я це все думав підійшов якийсь велетень. Він просто взяв і розсунув стіну навколо двері! А ні, просто тут насправді 3 варіанти проходу — високий, звичайний і широкий. Тепер ясно, що проблем з переміщенням у Шкафандра нема. Але чому просто не зробити одні великі двері? Ну, хоча, це ж логічно, кожен робить прохід під себе. Я теж хочу. Стоп. Чому в здоровила над головою ТумБочка? Це мав бути гном, а не двометровий чоловік у кепці, рубашці, чорних штанях, туфлях (чоловічих, як ви могли подумати про щось інше?) і краватці з вуглуватим худим лицем і всім іншим.

— А ось і Тум ощасливив нас своїм візитом. Нам тут треба підігнати йому чогось. — останнє речення було вже адресовано монгу (гном задом наперед) —  Судячи з його вигляду, може навіть грошей не бути. Скоріш за все розплатиться чимось типу гудзиків або солі. Тому дістань, будь ласка, колекцію "Зате й плюси є".

Тут ТумБочка виструнчився. Так, виявляється, він весь цей час горбився щоб випадково не пробити стелю.Потім цей хмарочос дістав дерев'яну коробку з верхньої полиці й виклав речі з неї переді мною.

Амулет міцного скла запечений в крові

Тип: заборонений артефакт (Буси. Така штука, що вдягається на шию. Вашу.)

Міцність: 1/1

Бонус: витривалість +500%

Властивість: ваше життя не може бути більше 1

Властивість: -1 репутації на хвилину якщо вас з ним бачать охоронці закону

Куля варвара-канібала-екстрасенса

Тип: заборонений артефакт

Міцність: 501/534

Властивість: -99% сили, -99% Спритності, +100% до всіх екстрасенсорних здібностей під час "Безмозкої люті"

Властивість: максимум репутації стає -10 для всіх крім варварів, канібалів і екстрасенсів.

Ніж Анукарсіса

Тип: заборонена зброя

Міцність: 68/68

Шкода: +10(фізичний, ріжущий) +50(розум)

Властивість: намагається уникати зустрічі з живими істотами, крім вулканічних льодових елементалів

— Які великі бонуси! А за оцю сіль віддасте? — по-оо-овіі-іільний кивок від Шкафандра — Тоді мені треба закричати в вікно від радості.

— Не тр...

— Тааак! Тепер у мене буде заборонений артефакт!!

— І нащо це було? От молодець. Привіт охоронці. Ні, він просто так кричав. Та це на столі його дитячі іграшки. Та ви що, ми б ніколи... А, ви статус прочитали. Та це все нам підкинули. Так, як і все інше на полицях. І взагалі ви зараз не зі мною розмовляєте. — вперше я почув як заговорив ТумБочка. Звучить переконливо.

— От і добре, тоді ми заберемо не тебе до в'язниці.