53.2

Має, ще й як має! Головне, про що тепер я тільки й можу думати – це про свій зовнішній вигляд. Тепер уже сумнівів бути не може: мені доведеться постати перед цим молодим чоловіком оголеною. І важливе все. Стан шкіри, волосся, нігтів. Об'єм талії, стегон та грудей. Я відчуваю, як у мене починається паніка. До поїздки лише три дні – що я можу встигнути покращити в собі за такий короткий термін?

Заняття спортом я не кинула, і фігура, на мою величезну радість і гордість, виглядає гарно. Ноги та сідниці підтяглися, талія стала вужче. Завдяки відмові від вечерь, мої щоки стали майже запалими, що дуже облагородило моє обличчя. Треба ж таке, я стільки років страждала від зайвої ваги і не здогадувалася, що лише відмовившись від їжі вечорами, виглядатиму настільки краще.

Манікюр та педикюр я зроблю напередодні поїздки, як і депіляцію. Волосся. Що зробити з волоссям? Зачіску? Але навіщо? Для сексу зачіска – лише перешкода.

Секс. Це слово, навіть промайнувши в думках, вибиває мене з колії. Адже я не така вже розкута. У мене із цією справою не все так просто. Я затиснута. Здається, ще жодного разу в житті я не дозволила собі втілити жодну зі своїх сексуальних фантазій. І, швидше за все, ніколи на це не наважусь. І навіть найвідвертіші фільми для дорослих ніколи не надихнуть мене до цього. Добре це, чи погано – не знаю. Кажуть, у житті треба встигнути спробувати все. А я ще не пробувала нічого. Ні наркотиків, ні сексуальних збочень, ні стрибків із парашутом. І навряд чи спробую.

Подумавши про все це, я розумію, що не відчуваю жалю. Для мене головне в житті – це кохання, романтика, почуття. Справжні почуття. Без підсилювачів у вигляді алкоголю чи ще чогось подібного. Те, що я вся в нестямі лише від майбутньої ночі наодинці з хлопцем, я ставлю собі в плюс, а не в мінус. Я лише жінка. І мені просто потрібен чоловік, щоб бути щасливою.

З такими думками я приходжу в повний лад із собою. Увечері, коли всі вже сплять і коли наша звичайна вечірня розмова з Вадимом закінчена, я набираю ванну з піною. Ніжусь у теплій ароматній воді, гладжу свою шкіру, роблю собі масаж ступнів спеціальною мочалкою. Потім приступаю до педикюру, вирішивши не відкладати це заняття наостанок. Після ванни я легко промокаю тіло рушником, і ще на вологу шкіру наношу олію ші. Вищипую брови. Роблю маску для обличчя та волосся. На все це йде півночі. Моє умиротворення порушує стукіт господині у двері ванної.

- Леро, ти бачила, котра година? За світло та воду платитимеш окремо! - шипить вона прямо в щілину між стіною і дверима.

- Добре! – відгукуюсь я. Дивно, але втручання господині мене не злить, а навпаки, викликає жалість. Бідолашна жінка – коли вона востаннє ловила на собі зацікавлений чоловічий погляд? Років двадцять тому? А мене скоро цілуватимуть і обійматимуть.

Вся чиста, запашна, свіжа, я лягаю у свою порожню постіль. Жаль, що ще не ніч п'ятниці. Я вже готова до неї.