7

Ми лишаємо щедрі чайові та йдемо через блискучий хол на вулицю. Свіже повітря відразу збадьорює.

- Слухайте, ну ми максимально причепурилися, витратили купу грошей і просиділи в майже порожньому ресторані, - сміється Аліса. – А тепер одразу йдемо додому. І так і не зустріли нікого, схожого на принца. А я так розраховувала…

- Панночко, настав час забути про принців і думати про те, як знайти реального чоловіка, - кажу я.

- Ось і тема для піжамної вечірки намалювалася, – весело каже Мілана.

- Угу, а у 25 ми танцювали всю ніч, - скиглю я. – Хоча, чесно, після цих шпильок ноги ледь йдуть. Які там танці можуть бути... Все, 31 зустрічаємо у кросівках.

Ми знову ржемо і починаємо фоткатись.

Після веселої фотосесії та приємної прогулянки Оболонською набережною, ми добираємося до «Сільпо» поряд з будинком Міланкиної тітки. Ніч тільки починається, потрібно накупити смаколиків та вибрати пляшечку гарного вина. Тобто три.

Я йду крізь стелажів, розглядаючи етикетки на пляшках. Раптом різко зупиняюся і крокую назад, ховаюся за стійку з шоколадками. Пульс миттєво прискорюється вдвічі.

Не побачив? Здається, ні.

Я не в змозі поворухнутися. Немов скам'яніла. Це ж справді був Леон? Ми мало не зіткнулися ніс до носа. Ох, ну навіщо я сховалась? Хай би він побачив мене такою гарною. Може, тоді б…

- Лер, ти вибрала вино? – гукає мене Аліса.

Серце завмирає. Аж раптом він почув моє ім'я?

Я дивлюся на ряди пляшок і нічого не можу розібрати у написах на етикетках. У голові лише одне питання: помітив Леон мене, чи ні?

- Виберіть самі, - ледь кажу я. – А я піду за шоколадом.

Видивляюся з-за стелажів, проглядаю черги біля кас. Леона ніде не видно. Чи не привидівся він мені? І, якщо це був він, то що це у нього, нове худі з’явилося? Таке стильне…

З переляку нагрібаю рафаелок та ще чогось смачного і йду до каси. І до останнього видивляюся його повсюди. Та чомусь жодного слова не кажу дівчатам про оці всі пристрасті.

Люблю такі вечори. Ми з подружками у зборі, попереду – вся ніч, а потім ще вільні від справ субота та неділя. Нікуди не треба поспішати і нікому не треба рано вставати. Кайф!

В квартирі Міланкиної тітки є величезне ліжко навпроти здоровенного широкоекранного телека. Ось тут і будемо лежати, гомоніти про шмотки та зірок і блогерш, ну і, звичайно ж, про чоловіків. Я викладаю з паперового пакета тістечка, шоколадку та незмінне "Рафаелло". Замість вина у нас рожеве шампанське. Короче, як-то кажуть, красиво жити не заборониш.

- Ну, принаймні дівчатка, ми відсвяткували ювілей у шикарному ресторані, як ми того й хотіли. Тільки я думала, що в таких місцях повно розкішно них чоловіків, а не побачила жодного! – вже вкотре скаржиться Аліса, акуратно відкушуючи сирний бісквіт.

- От же тригернуло тебе, - регочу. – Та годі, нам просто не пощастило. - Я вирушаю до скляного журнального столика налити шампанського. На ходу кидаю погляд у дзеркало. На мені непогано виглядає сріблястий короткий халатик. Хоча, все-таки не завадить ще трохи схуднути.

- Мені взагалі цікаво, де водяться справді цікаві чоловіки? Адже вони є? Де ж вони з’являються?

Я даю дівчатам по келиху. Ми цокаємося – за день народження – і випиваємо.

- По домівках вони сидять, – каже Мілана, лігши на живіт і підперши руками підборіддя. – Усіх цікавих чоловіків давно розібрали, і сидять вони по хатах із дружинами та дітьми. Або їздять на рибалку чи на футбол із друзями.

По черзі зітхаємо з цього приводу. Я дивлюся на годинник, вмикаю телевізор. Зараз має розпочатися моє улюблене шоу талантів «Танцюють всі». Поки йде реклама, ставлю на беззвучний режим.

- Ну добре. А неодружені? – відгукується Аліса, кутаючись у свій кремовий мереживний халатик. - Вони ж є і все одно десь проводять час!

- Напевно, також сидять по хатах, дивляться телевізор. – припускаю я. - Хоча, зачекайте! В ігри на комп'ютері грають. І паралельно на сайтах знайомств пригод шукають. Або в інстаграмі собі підбирають дівчат.

Аліса кривиться.

- Я думаю, нормальний чоловік не шукатиме своєї половинки через сайти, – каже вона. - Принаймні за стільки років спілкування в мережі я не зустріла там жодного, хто реально збирався б завести сім'ю. Просто шукають, з ким відпочити вечір-другий та й годі.

Я наливаю нову порцію рожевого шампанського, розкриваю шоколадку із родзинками, подаю це все подругам.

- Пропоную тост! За неодружених, класних чоловіків, які все ж таки десь є. І які також нас шукають.

- І за те, щоб вони якнайшвидше нам зустрілися! – підхоплює Мілана.