Де ключ?

Коли стало зрозуміло, що просто так вони не вийдуть, команда слідопитів — хоч і не зовсім за власним бажанням — перейшла в режим пошуку. Кожен узяв на себе частину кімнати, мов справжні професіонали… або, принаймні, школярі на контрольній без відповіді в підручнику.

Максим проходив уздовж стін, присвічуючи ліхтариком на кожен сантиметр. Він торкався пальцями тріщин у штукатурці, намагаючись вгадати, чи є тут хоч якась прихована порожнина.

Тимко тим часом занурився під старий дерев’яний стіл, що скрипів при кожному русі. Він заглядав у тінь між ніжками, шкрябав по підлозі, ніби шукав таємний механізм або принаймні давно загублену монету.

Соломія металася між стопками паперів. Вона перевертала аркуші, оглядала конверти, перегортала старі нотатки з надією знайти щось, що буде більше ніж просто чергова розмазана цитата.

А Іван…

Іван стояв у кутку і тихо молився всім богам, яких міг згадати. У хід пішли і відомі святі, і сумнівні язичницькі духи, і навіть ім’я улюбленого вчителя фізкультури — бо хто зна, може, й він має якесь божественне втручання в арсеналі.

— Є щось?! — запитав Максим, не зупиняючи пошуки.

— Нічого! — відповів Тимко.

— Окрім великої проблеми! — додав Іван, все ще дивлячись у стелю, ніби там мав з’явитися гелікоптер із рятівниками.

Але тут…

М’яке муркотіння пролунало з лівого боку кімнати.

Бублик.

Кіт підбіг до однієї зі стін і сів, втупившись у неї. Його хвіст спокійно смикався з боку в бік, а очі не відводилися від однієї конкретної цеглини. Він тихо промуркотів — не про допомогу, а радше як акт художньої вказівки.

Соломія одразу нахилилася.

— Зачекайте… — прошепотіла вона і провела пальцями по поверхні стіни.

Одна з цеглин була трохи інакша. Не така гладка. Не так виглядала. Вона мала дрібні подряпини по краях, ніби хтось її вже торкався.

— Допоможіть мені! — крикнула вона.

Максим і Тимко відразу підбігли. Вони вклали долоні в цеглину і натиснули.

Вона неохоче, з глухим шурхотом, втиснулась углиб.

Клац.

Вони завмерли.

У кімнаті повисла напружена тиша.

А потім… десь у стіні, глибше, знову щось клацнуло.

Це був звук, якого всі чекали.

Звук відповіді.