"Ми починаємо операцію!"

Перед клубом зібралося пів села. Хтось прийшов зі скепсисом, хтось — з кавою і пиріжками. Декотрі взяли стільці, бо вже знали: де Капітан Буряк — там комедія довгої дії.

У центрі натовпу, мов герой-одинак, стояв сам Капітан — гордий, рішучий, і… страшенно абсурдний. На шиї у нього висіло п’ять зв’язок часнику, які більше нагадували гірлянду з ринку. У правій руці він тримав пляшку з написом «Свята вода», хоча за кольором вона підозріло нагадувала квас. У лівій… дриль.

— Чекайте, це що, дриль?! — ошелешено вигукнув Тимко.

— Саме так! — гордо відповів Буряк. — Надійний інструмент у боротьбі з надприродним!

— А навіщо вам дриль?!

— Щоб відкрити портал у пекло, звичайно!

Настала пауза. Справжня, театральна, з поглядами в підлогу і внутрішніми кризами у трьох із чотирьох слідопитів.

— Ну все, він поїхав… — простогнав Іван, ховаючи обличчя в долонях.

— Капітане, — обережно втрутилась Соломія, — а ви впевнені, що це взагалі привид?

— А що ж іще?! — Буряк блиснув очима. — Темна фігура? Ходить ночами? Пропадає у стінах?! Ну явно не листоноша!

— А може, просто… хтось із села?

— Звичайні люди не бігають по клубах після опівночі! А якщо бігають — то значить, не зовсім люди!

Тут капітан дістав з кишені дерев’яний кілок і почав махати ним так рішуче, що люди у перших рядах інстинктивно відступили.

— Настав час діяти! — вигукнув він, клацнувши дрилем. — Цей клуб не впаде, поки я живий!

— І здоровий, що сумнівно… — тихо додав Іван.

Капітан широким кроком рушив до дверей клубу, притискаючи до грудей пляшку, з якої ледь не бризкало.

— Я — останній бастіон між Шпилями і нечистю! — урочисто проголосив він, ніби це був фінал опери.

І тут баба Варвара прошепотіла до сусідки:

— А нічого, як для людини, яка вчора загубила ключі від підвалу в себе на голові.

Слідопити переглянулись.

— Це буде видовищно, — сказав Максим.

— Це буде повний трилер, — відповіла Соломія.

— Це буде мій нервовий зрив, — зітхнув Іван.

А десь на сцені клубу, за зачиненими дверима, щось наче заворушилося. Як на підтвердження того, що капітан сьогодні, можливо, таки не дарма озброївся... дрилем.