Повернення до клубу

У клубі пахло пилом, старими декораціями та трохи свіжою фарбою — баба Марія, ще зранку здерши з когось відро й пензель, наказала оновити сцену перед концертом, бо "на привидів ще подивимось, а концерт має бути як з картинки!"

Максим повільно провів ліхтариком по стінах. Його промінь ковзав по плямах, тріщинах і старих афішах на дошці оголошень. Все виглядало так само, як вночі, але тепер темрява відступила, залишивши після себе відчуття, ніби щось все ще ховається за завісою.

Сцена стояла непорушно. Мовчазна, велична, як вартовий, що не спить уже кілька десятиліть. Важка червона завіса, підфарбована свіжим акрилом, ворушилася від протягу — ледь помітно, але достатньо, щоб Іван вже почав шукати очима вихід.

— Ну? З чого почнемо? — запитала Соломія, дістаючи блокнот із виглядом, який означав: "Місце злочину активовано".

— Спочатку шукаємо будь-які сліди, які міг залишити той, хто тут був учора, — відповів Максим, нахиляючись до підлоги.

— Ти хочеш сказати — привид? — Іван озирнувся, як кажуть, «не на жарт».

— Я хочу сказати: "той, хто тут був учора", — чітко промовив Максим. Він уникав зайвих назв. Бо в Шпилях варто було сказати «привид» — і через п’ять хвилин хтось із сусідів уже клав сіль під поріг.

— А я хочу сказати, що нам пора назад, на сонце, де немає тіней, що шепочуть! — Іван говорив щиро, з тією інтонацією, яку мають герої у момент, коли їм уже достатньо пригод на одне життя.

Він повільно опустився на підлогу, спиною притулившись до стіни, мов боявся, що його зараз візьмуть на роль у виставу про «людину, яку тінь занесла».

— Може, ти просто тихо постоїш і не будеш заважати? — запропонувала Соломія з тією турботливою різкістю, яку можуть собі дозволити тільки ті, хто працює з Іваном не перший день.

— А може, ми знайдемо, що треба, і підемо звідси, поки я ще можу ходити? — відповів він з гідністю, що трохи підкосилась, коли його ліхтарик несподівано згас.

Максим посміхнувся.

— Почнемо з куліс.

І всі — крім Івана — рушили вперед.

Бо сцена чекала. І, можливо, мала для них ще один сюрприз.