Глава 19. Стаття в журналі

- Три, два, один, мотор! - каже Ілай і, увімкнувши камеру, починає знімати нас. - Скажіть що-небудь, - каже він і переводить камеру на мене. - Бель?

- О ні, тільки не я, - хничу я і, закривши обличчя руками, кладу голову на стіл.

- У когось вчора була весела ніч! - радіє Ханна і, хоча я цього не бачу, але я відчуваю, що вона вказує на мене.

Вчора і справді була весела нічка, після якої я проспала всього кілька годин і сплю досі. Коли я вчора повернулася додому, мене вистачило тільки на те, щоб роздягнутися, змити макіяж та лягти спати. Навіть вранці я насилу прийняла душ, і навіть голову не мила, так що зараз у мене була зачіска, яку Ханна мені зробила вчора, і чесно зізнатися, вона зробила її як справжній професіонал, тому що локони були тією ж чудової форми і трималися до цих пір. Я автоматом приїхала до школи, спала на уроках, що було вкрай не схоже на мене.

- Цікаво, - простягає Ілай. - Нам усім потрібні подробиці.

- Ти можеш нарешті вимкнути і прибрати свою камеру!? - злиться Ханна.

- Не можу, - відрізає світловолосий хлопець і гордо каже. - Мене попросили зробити ролик до кінця навчального року, тож мені потрібно знімати все поспіль, а потім я це змонтую, накладу музику і вийде шикарний фільм про наш випуск.

- Ти знімаєш тільки нас, - зауважує Бадді, - ми що, єдині у школі?

    Я піднімаю голову і, позіхнувши, потираю очі.

- Я тебе що, не вчила користуватись тональним кремом? - злиться Ханна, розглядаючи мої синці під очима.

    Ханна починає капатися у своїй сумочці і дістає звідти якийсь тюбик.

- Тримай, - каже вона і простягає мені тональний крем.

   У цей момент з іншого боку мене трясе Карлі, яка простягає пакунок:

- Будеш сендвіч? Тримай.

- Я нічого не хочу! - відрізаю я і протестуюче піднімаю руки.

   Ілай все ж таки послухався поради Бадді і почав знімати все навколо і при цьому коментувати:

- Ерік знову упустив свій обід, а Джек забув зробити домашнє завдання.

- Усім це так цікаво, - знущається Ханна і закочує очі.

- Міг би щось цікавіше вигадати, - підтримую я подругу.

- Гаразд, - посміхається Ілай і наводить камеру на кінець зали. - Юджин Юманз знову витріщається на тебе, - швидко каже хлопець.

    Я підстрибую на місці і, обернувшись, дивлюся в кінець зали. "Цікаво, чи розмовлятиме він зі мною після вчорашнього?". Наші погляди зустрічаються, і ми одночасно відвертаємося, вдаючи, що нам все одно. Мені було не байдуже, але йому... Він залишається для мене загадкою, яку я чомусь хочу розгадати. Після вчорашньої нашої з ним розмови, я багато думала про Юджина і Тріну. У мене вже були припущення, чому Юджин робить ті чи інші речі, але мені ще треба розібратися.

   Ілай обертається і зауважує:

- Флойд та його дружки йдуть сюди. Всі задоволені? Тепер я вас зацікавив? - задоволено хмикає він.

    Ханна відразу підскакує з місця і починає поглядом шукати свого кумира, а я в свою чергу закочую очі, адже після того разу з окулярами Карлі, я не дуже хочу перетинатися з цими людьми. Але, на жаль, вони справді йшли сюди, і були налаштовані вкрай серйозно. "Чого вони хочуть цього разу?"

    Флойд та майже вся футбольна команда підходять до нашого столика.

- Ну, а ти хоч щось скажеш? - Ілай сує камеру в обличчя Флойду.

- Мені є що сказати, - чітко говорить він і, забравши камеру, повертає її до себе і говорить. - Цього тижня у нас важлива гра, і ми переможемо! Так? – кричить він і переводить відеокамеру на команду.

- Так! – відповідають вони хором.

- Ми відсвяткуємо цю перемогу, ви з нами? - запитує він нас.

- Звісно! - радіє Ханна.

- Стіл, - командує Флойд, і хлопці присувають сусідній стіл впритул до нашого.

    Вони займають місця, а Флойд сідає між мною та Ханною, при цьому по-дружньому обійнявши нас за плечі.

- Отже, гра у п'ятницю, - чітко повідомляє той. - Завдання Ілая надерти смугасту дупу, а ви, - він притискає нас до себе, - вболіватимете за нас.

Я відбиваюся від Флойда та його рук, тому що мені не дуже приємно, коли на мені висить цей слон і, знаючи його, я не вважаю це дружнім жестом, але Ханна просто тане від того, що Флойд притис її до себе.

    Ми сидимо за великим столом та обговорюємо, як святкуватимемо перемогу, хоча ще й не виграли.

- Мої предки валять на вихідні, - жуючи сандвіч, повідомляє Флойд. - Тож ніч із суботи на неділю наша. Точніше будинок, басейн та море випивки.

- А мені здавалося, що спортсмени не п'ють, - знизую плечима я.

- Мала, я теж так думав, поки не став спортсменом.

- Мені здається, що навіть якщо ми програємо, у нас все одно буде привід випити, - сміється русявий хлопець із команди, імені якого я не запам'ятала.

- Це точно, - хихикає Ханна.

- Тихо! - відрізає Флойд. - Ми переможемо, і крапка! - хлопець піднімає склянку з напоєм.

    Усі починають щось кричати і, підтримуючи капітана, піднімають склянки.

    За цей ланч мені здалося, що Флойд не такий уже й поганий хлопець, як мені здалося з самого початку, але час, можливо, покаже.

***

За ці кілька днів я так не поспілкувалася з Юджином. Він уникав мене, або мені просто так здалося, але на хімії він не звертав на мене уваги, а я соромилася розпочати розмову першою. Нас поєднувала ситуація, яка трапилася з нашими батьками і тільки, але мені хотілося більшого, ніж просто візуального контакту. Якщо Юманз не хоче зі мною говорити, я не змушуватиму його, адже він мені нічого не винен.

Після уроків ми щодня залишалися, щоб робити декорації до вистави, яку запланував Майло. Його вибір упав на "Ромео і Джульєтту", чим усі були вкрай незадоволені, адже Різдво та трагедія Шекспіра не мали нічого спільного, але великого режисера-постановника було не переконати, бо він "професіонал" у своїй справі. На спектакль прийдуть серйозні люди, а ця історія має силу не залишати байдужим нікого. Отже, скріпляючи зубами, ми носили матеріали та споруджували з них декорації. Улюбленцем Майло був Ілай, він був його правою рукою. Адже, на цього хлопця можна було покластися, і він виконає все якнайкраще. Ілай окрім підготовки тексту, допомагав підбирати музику та налаштовувати світло.