ГЛАВА 2
ОКСАНА.
Ну ось людей ставало все менше і менше, і з кожним разом все якось ставало швидше, і черга доходила до нас з Ніною, і так ставало все страшніше, страх ставав все більше і більше, навіть якийсь комок підходив до горла, і в роті все пересохло, ну от я нічого не зробила, а так страшно немов зробила, а бо наче іду на іспит до самого страшного викладача, давно у мене такого не було.. Навіть не розумію чого так боялася але страх мене переповнював, немов чорна дира мене засмоктувала все більше і більше, особливо коли пройшла наша черга. І Ніна сказала:
- Ну що я піду перша?
- Добре
- Ну я пішла тоді зустрінемося після всього в барі
- Добре Ніна
І вона пішла, а я стала чекати. Це було не довго хвилин двадцять, і вона вийшла вся немов її змусити з'їсти кілограм лимонів без цукру, і бліда як стіна, от тепер мені стало ще страшніше. Що ж тепер моя черга, що ж пора. Ну от зайшла а там біля вікна стояв чоловік, високого зросту, чорнявий, з середньою стрижкою, у поліцейській формі, широкі плечі, дуже видно для до спортзалу ходить, щоб тримати форму, і я застигла як статуя біля дверей. Він обернувся до мене, на вигляд був немов трохи втомлений, легка щетина, хоча думаю це його постійний вигляд, і йому пасувало, з серйозним виразом обличчя, оглянув мене як кажуть з ніг до голови немов Рентгеном, і сказав:
- Я так розумію Ви, Оксана Оптик, кімната #303?
- Так, а звідки Ви дізналися?
- У мене є список всіх гостей третього поверху , наразі з яким у нас проблеми,
- Ясно..
- і плюс ви сьогодні остання з поверху
- я знаю..
- Проходьте, сідайте…і почнемо, щоб не витрачати і мій і Ваш час.
І я не рішуче пішла і сіла за стіл, він де сів на край столу, що стояв поруч, і дуже уважно і серйозно на мене дивився наче я і є той злодій, у мене серце билося немов скажене, руки і ноги німіли, ще трохи і я просто втрачу свідомість, і через що саме, чи страх, чи його погляд, не знаю. І тут він сказав:
- Що ж думаю мені потрібно відрекомендуватися..
- було б непогано..
- мене звуть Дмитро Олександрович БЕРЕЗКІН, слідчий з місцевого відділу поліції, я буду розслідувати всі ці пограбування
- я це зрозуміла..
- тобі я вас слухаю Оксано
- Миколаївна, я..
- добре Оксана Миколаївна
- І що я маю сказати?
- Щось з приводу нічного інциденту
- Ви ж в курсі що ми з моєю поругою Ніною Крижкою, тільки вчора пізно вечором сюди приїхали?
- так я знаю …
- я ж не думаю, що ви на нас думаєте?
- ні не думаю
- тоді нічого підозрілого я не побачила, було пізно всі були в номерах, була абсолютна тиша, я відразу в душ і спати, і до самого ранку.. як і моя подруга
- добре..
- і я не думаю що Ніна Вам могла щось інше розповісти..
- так, вона сказала абсолютно те саме..
- тоді що не так з моєю розповіддю?
- все так..
- тоді це все?я можу йти?
- так, але..
- що?
- ось моя візитка, там мій номер, побачите щось підозріле чи щось почуєте,чи можливо станеться щось, дзвоніть, і я одразу приїду..
- не думаю що це станеться, але добре..
- до побачення Оксано
- до побачення
І я взяла візитку, і поклала в карман джинсів. Потім мовчки встала, і пішла до дверей, він навіть не зупиняв, і я спокійно з піднятою головою, пішла шукати Ніну.
Знайшла де і домовлялися, вона вже пила вино, який вже бокал, не знаю, і я знала що це погано закінчиться, тому сказала:
- а не ранувато для алкоголю Ніна?
- ні, у мене стрес!
- від чого?
- від допиту..
- Ой я тебе прошу, давай без перегинання палиці
- Знаєш як це було страшно, його тон, його питання
- Він зовсім не страшний і нічого крім питань не робив
- Тобі може і ні
- Так Ніна не починай, він тебе і пальцем не торкнувся, а ти зараз так говориш наче він тебе зґвалтував! і тобі або не сподобалося, або було мало
- Ні, але…
- Що?
- Я не люблю такі речі, плюс він мене лякав
- Чим?
- Грузним тоном і піднятим голосом, а ще ці питання, наче це я зробила..
- Ага, тебе ще спробуй злякати!
- Ай ну гаразд!
- Я не думаю що тебе він допитував гірше ніж мене..
- Мені здалося що гірше..
- Гаразд, досить про це Давай краще каву, а то я зараз засну..
- ти пий, а я краще своє вино доп’ю
- як хочеш..
- Він тебе зовсім не злякав?
- Він - ні, а от його слова з натяком що це може повторитися, - так
- Він тобі сподобався?
- Ніна ти при своєму розумі?!
- Так при своєму!
- а я думаю, що ні, і це через алкоголь!
- чому це?
- тому що ти знаєш такі як він мені не подобаються..
- ну - ну..
- я серйозно!
- Я теж..