Розділ 13. Косметичний ремонт

Лера затрималася у Таллінні на півтора тижня. Її чоловік Аарон полетів до Риму без неї, але вона приєдналася до нього, щойно допомогла дочці з косметичним ремонтом. Словом, вони підійшли до питання кардинально. Увесь цей час вони з Ліаною викидали мотлох. Спочатку жили в цій же квартирі, найняли вантажників, які допомогли винести старі меблі, і персонал із прибирання з клінінгової компанії, які навели ідеальний лад. На п’ять днів і зовсім тимчасово з’їхали в готель, щоб фарба на стінах висохла й вивітрився хімічний запах, від якого паморочилося в голові. Приміщення добре провітрювалося завдяки вітру за вікном.

Крім того, ходили магазинами, обирали нові меблі, замінили все старе на сучасні скатертини й штори. Рука тільки не піднялася викинути щось із особистих речей Рити у її кімнаті. Там Ліана і її мама залишили все, як є, тільки попросили помічницю з клінінгової компанії навести там лад.

Лео весь час перебував із ними й захоплювався новими змінами. Здається, цього малюка зовсім нічого не бентежило, головне, що його оточувала турбота задоволеної мами й бабусі, яка любить його без пам’яті.

Ян жодного разу не дзвонив Ліані, не цікавився сином, і її це влаштовувало, частково тому, що вона ще не відійшла від останнього скандалу й брати участь у новому не хотіла. При думці про чоловіка Ліана нічого не відчувала: ні ненависті, ні образи – і ні краплі не сумувала за ним. Тільки іноді заздрила тій собі, яка була щаслива з ним у шлюбі. Але й ці думки Ліана гнала від себе кудись подалі, оскільки тоді Лео ще не народився, а син надавав її життю якогось сенсу, нехай і дуже втомлювалася. І все ж розуміла, що якщо колись і повернеться до будинку в Мюнхені, то тільки за якимись своїми речами, що залишилися там. Усе найважливіше вона взяла з собою. Розум постійно підкидав думки про те, що, мабуть, там уже живе та сама дівчина, яку Ліана бачила в кафе разом із Яном. «Ну й нехай! Життя на цьому не закінчується! Якось впораюся з цим!»

Усі витрати на закупівлю меблів і косметичний ремонт на себе взяла мама, незважаючи на опір Ліани. Лера накупила купу іграшок та кумедного практичного одягу для внука, а коли переконалася, що квартира перетворилася до невпізнанності, крім однієї-єдиної кімнати, зі спокійною душею полетіла до чоловіка, хоча й зовсім не хотіла розлучатися з Лео. Власне, як і він.

– Точно не хочеш полетіти з нами? Ми вам завжди раді, Аарон все одно буде працювати, спочатку в компанії потрібно налагодити робочі процеси, а ми в цей час зможемо гуляти днями безперервно, – вкотре Лера спробувала вмовити доньку приєднатися до неї.

– Ні, – впевнено похитала головою Ліана з посмішкою на обличчі. – Мені треба залишитися тут на якийсь час, зібратися з думками. Щойно зрозумію, що мені робити далі, найімовірніше, куплю квиток до Риму, і ми з Лео вас відвідаємо, якщо, звичайно, на той час ви досі там будете.

Після тривалої паузи Лера сказала:

– Добре, але, якщо раптом передумаєш, ми з батьком на вас чекаємо й завжди будемо вам раді. Він не тямить себе від нашого малюка, – Лера погладила внука по голові, а той захихотів і обійняв бабусю за ногу. – Не знаю, чи потрібен дозвіл Яна на вашу з Лео поїздку до Італії, але не думаю, що це проблема. Це питання можна буде вирішити, – підсумувала Лера. – Отже, май на увазі, що якщо тобі знадобиться допомога, підтримка, просто виговоритися, одразу ж негайно дзвони, а краще й одразу ж летіть до нас. Поки що шукаю найкращі місцеві заклади, щоб при будь-якій нагоді повести вас туди й пригостити чимось смачненьким.