Розділ 1. Пробудження

Дитячий плач вирвав Ліану зі сну: вона схопилася з дивану, немов ошпарена. Дитина кричала в дитячому ліжечку з заплющеними очима, ще до повного пробудження. Останні декілька тижнів Лео прокидався о шостій годині ранку, як і сьогодні, стояв на ніжках у ліжечку й намагався розбудити маму, докричавшись до неї. Але цього дня малюк був якимось особливо неспокійним.

Із каштановим волоссям, що стирчало в різні боки, заспаними зеленими очима, набряклим обличчям через недосипання за останні півтора року, молода мати миттю побігла до дитячого ліжечка. Вона взяла малюка на руки й ніжно приклала до себе, погладивши його каштанове волосся. Маленьке чудо притиснуло до материних грудей праву щоку й обійняло крихітними ручками найдорожчу, найріднішу на світі людину.

У своїй улюбленій піжамі з ведмедиками, Ліана разом із Лео на руках підійшла до холодильника, відчинила дверцята, витягнула пляшечку з молоком і поставила її в пристрій для підігріву.

Трьох хвилин вистачило, щоб їжа для малюка нагрілася. Лео захникав, цього разу оглядаючи кухню ясними блакитними очима. Значить, уже остаточно прокинувся й просив молока. Снідати він досі волів легкою їжею, а вже в обід їв щось ситніше.

Через кілька хвилин нагодований і задоволений малюк заворушився в маминих руках і захвицався, даючи їй зрозуміти, що хоче погратися з іграшками, які лежали в спеціальному контейнері, доверху заповненому машинками, музичними інструментами, пазлами, кубиками й пластмасовими солдатиками.

Ліана поставила сина на підлогу, а сама тим часом намагалася прийти до тями. Нашвидкуруч розчесала гребінцем каштанове волосся, що спадало нижче лопаток, умилась і почистила зуби, увесь час при цьому перевіряючи, чи все гаразд із сином. Виявилось, що для Лео іграшки зараз нецікаві. За цей короткий час він посунув мамине зелене крісло до її письмового столу, заліз на нього й стягнув із полиці підставку з ручками. Із серйозним виглядом, немов від цього залежало все його життя, хлопчик витягував канцелярське приладдя й ставив назад. Від напруження й старання малюк навіть смішно висунув уперед губки й хмурився, а коли йому вдавалося задумане, плескав у долоні й кумедно реготав.

Двоповерховий будинок тішив домашнім затишком, який вона принесла відразу ж, щойно сюди переїхала. Більшу частину часу Ліана проводила на першому поверсі, де на кухні готувала їжу, а у вітальні, яка плавно перетікала з кухні, стояло дитяче ліжечко біля дивану, де найчастіше грався Лео. Він вибігав на балкон, на якому пахнули яскраві квіти в горщечках і розсада. Простора спальня знаходилася біля санвузла з душовою кабіною й ванною в одному приміщенні. На кухні переважали персикові відтінки, у вітальні – лимонні, а в душовій – блакитні. І все-таки всюди відчувалася присутність господині в домі: приголомшливий декор у вигляді настільних бра, шкатулки для ювелірних прикрас, великі грошові жаби, музичні балерини, коштовні вази для квітів, зі смаком дібрані штори у вітальні та килими в інших частинах будинку на першому поверсі. Затишку й краси додатково надавали живі квіті, які Ліана часто замовляла через інтернет. Вони прикрашали обідній стіл.

Кабінет чоловіка був розташований на другому поверсі, де він вважав за краще проводити більшу частину свого часу. Крім того, біля нього знаходилася окрема кімната з більярдним столом посередині, у наступній – тренажерний зал, де були бігова доріжка, велотренажер, штанги й гантелі різної ваги. Остання кімната була порожньою, і зазвичай її займали гості, коли приїжджали відвідати Яна, але це траплялося дуже рідко й ще до народження Лео.

На другому поверсі Ян заборонив щось змінювати, тому приміщення тут відрізнялися неприхованою суворістю й мінімалізмом, у бежево-коричневих тонах, зі світлими шторами в робочому кабінеті й більярдній кімнаті.

Ліана квапливо заварила собі міцну каву, щоб трохи підбадьоритися. Лео був невгамовним, надміру активним, і їй слід було підлаштовуватися під його темперамент. Незважаючи на те, що Ліана народила сина в тридцять два роки й дуже хотіла дитину, вона не була готова до того, що тягар обов’язків і турбот ляже на неї, та все-таки намагалася самостійно з усім упоратися.

Вона переодяглась у домашні шорти й футболку з принтом лисиці серед осіннього листя та тільки зібралася приготувати для себе сніданок, як знайома мелодія на смартфоні перервала її задум.

Ліана подумки молилася, щоб мама подзвонила просто так або ж поділилася радісними новинами. Однак погане передчуття мертвою хваткою стиснуло її за горло.