ГЛАВА 1
ВЛАДИСЛАВА ОЛЕГІВНА КУЛИК
Сьогодні був непросто вівторок, а ще й особливий день, всі жваво обговорювали новину, що наше невелике агентство дизайну та облаштування офісів ,, СЯЙВО,, нарешті отримало дуже велике і дороге замовлення, але я поки не знала яке саме. Мене з цього приводу напевне до себе і викликала наша директор Аліса Сергіївна і терміново. І я все покинула і одразу побігла до неї, бо знала що якщо це терміново, то потрібно відразу йти. Секретаря Олени на місці не було, напевно пішла випити кави, як завжди в цей час, тому я зайшла без проблем.
- доброго дня Аліса Сергіївна, кликали?
- так, Владислава, проходь сідай, є до тебе розмова
Я сіла за стіл що був біля неї, і призначений для нарад і сказала:
- я Вас слухаю, що сталося?
- ти вже чула новину що у нас є новий і дуже серйозний проект, за який гарно платять, і плюс це корисно для нашої репутації
- ну так, весь офіс про це говорить..
- а подробиці знаєш?
- ні
- потрібно облаштувати клуб в стилі Єгипту, там ще й назва буде підходяща до цього “БОГИ НІЛУ”
- Символічно, я так розумію, що проект серйозний, і тому на це піде багато часу і роботи там купа
- от тому я тебе і покликала, я хочу, щоб цим проектом займалася саме ти
- але я думала що цей проект буде Олексія, у нього більше досвіду в таких масштабних проектах, і він в цьому професіонал
- я знаю, але і тобі потрібен досвід Влада, тому цей проект твій, плюс замовник особисто сказав, що він хоче працювати з нашим агентством але не з дизайнером Олексієм, у нього на цей час буде інший проект, тому тобі він заважати не буде
- чому він так сказав?
- сказав що ідеї Олексія йому не подобаються, і хоче когось нового і нестандартного, тому я сказала, що я щось придумаю, і вирішила дати тобі шанс, тому що ти дівчина працьовита і тобі все до снаги
- але якщо я не впораюсь?
- впораєшся, ти молода, розумина, з усіма проектами справлялась бездоганно, і цей не буде винятком, я в цьому впевнена
- але то були звичайні свята, то були дрібниці в порівнянні з таким масштабним проектом як цей…
- Влада, я в тебе вірю
- але, Аліса Сергіївна…
- все, питання закрито, ось замовлення, почитай, подумай, там контакти помічниці клієнта, будеш готова до обговорення звязуйся з нею, і далі справа за тобою і твоєю командою, тому не підведи всіх
- скільки у мене часу для проекту?
- три місяці
- та ну, це не реально, для двох поверхів, плюс я не знаю, як там справа взагалі, може там ремонт треба робити і все таке.. а це ще додатковий час
- ну от вже знаєш з чого почати молодець, а тепер іди працювати вперед!
- але…
- все ти вільна йди працюй, час йде не трать його даремно… причому ні мого, ні свого Влада, бажаю удачі в проекті
- дякую…
- поки немає за що, тому йди працюй
- гаразд
І я взяла теку з документами по проекту, і пішла в свій кабінет, де я працювала з командою із трьох осіб, які мені допомагають з комунікаціями та зв'язками - Ольга, Іван, та Віка, з якими ми працюємо вже другий рік разом.
Я уявляю що буде коли Олексій дізнається що ЦЕЙ проект тепер МІЙ. Та він точно мене розмаже як таргана і влаштує не життя а пекло.
Коли я зашла немов знята з хреста, напевно ще й бліда, сіла за свій стіл, всі троє з подивом переглянулися, і підійшли до мого столу, сіли на свої місця за столом, що стояв біля мого і запитали:
- Влада, що таке?
- що знову щось не так з нашими завданнями?
- і що нам виправляти цього разу ?
- так народ, почекайте, дайте мені видихнути, все добре, просто.. у нас з вами буде новий проект ..
- а чого тоді така кисла, немов тебе силою змусили з'їсти цілий лимон, а може й два і без цукру?
- там просто проект великий, облаштування двох поверхів..
- та ну..
- що?? Як двох??
- Я звичайно ще все не вивчила, але кажу там формат не те що ми раніше робили, це серйозніше, і важче і плюс у нас на це все три місяці
- Хто замовник?
- ще не знаю Іване, не встигла глянути всі папери що в цій папці
- даси?
- так, бери.. - і я простягнула папку Івану…
- ну що там?
- ну що я можу сказати клієнт солідний, я про нього багато чув, в нього два ресторани один італійської кухні, інший наша українська, десь ще читав що він завидний холостяк, і плюс красунчик
- а ім'я його ?
- тут вказано, Дмитро Володимирович БЛОКОВ..
- щось це ім'я мені дуже знайоме.. от тільки звідки?
- ну так це логічно Влада, про нього і його ресторани пишуть часто, і повсюди, можливо десь просто бачила статтю про нього
- ну може й так..
- а тепер він ще й клуб захотів, напевно ресторанів йому вже мало..
- ага нема куди гроші дівати.. – сказала Віка
- була б у тебе така купа грошей ти б теж не знала куди їх дівати - сказала Оля
- ой повір я б знайшла…
- краще чоловіка собі знайти, а не мрій про чужі гроші - сказав Іван
- так дівчата і хлопці досить, у нас купа справ а ви тут про фігню торочите.. краще йдіть працюйте, хоч щось корисне зробите!
Далі швидко всі замовкли, бо знали що мені зараз краще не перечитати. І тому Я продовжила:
- З приводу замовлення він хоче все в стилі Єгипту
- не хило у нього фантазії на замовлення..
- а я про шо казала..
- і це на всі два поверхи??
- так Олю..
- а як ми встигнемо це все за три місяці?
- не знаю Віка..
- з чого почнемо? - спитав Іван
- давайте так, Віка - ти займаєшся ідеями в єгипетському стилі.. все що знайдеш, бажано оригінальне… для оформлення
- зрозуміла..
- Олю, ти займися формою для персоналу, та інтер'єром
- буде зроблено бос
- Вань, а тобі саме головне їдь, туди оглянь це місце, обидва поверхи, зроби відео та фото, щоб ми могли хоч поняття мати над чим будемо працювати
- зрозумів
- а я перевірю всі дозволи та документацію, ще треба буде почитати про замовника, щоб хоч знати як він виглядає, а коли у Вані будуть готові фото та відео почнемо працювати..