Глава 12 (1-12)

Багато років Панас і Газдофіна жили в своє задоволення, а Кашіна, не зважаючи на те, що він був небайдужим, допомагав Панасу із романтичними вечерями, поїздками в торговельні центири, фотосесіїями та із складанням  іхніх спільних романтичних сценаріїв. Незабаром мала народитися їхня дитина. Та одного прекрасного, сонячного, свіжого дня 2335 року в дім Панаса, Газдофіни, Лоліти та покійного Аруна зайшли три здорові афроамереканці з кото-псом (спереду голова собаки,ззаду кота) і запитали всі хором: 
-У вашому будинку ночує такий зледар як Кашіна?
-Так, я тут!-Вийшов Кашіна з кімнати.
-Ти готовий, Рабе?
-До чого готовий?
-До хрещння рабів, який обов'язково мають пройти всі раби у 18 років.
-Цить, ви си кудась загнали поперед батька в пекло. - перервала афроамераканця Лоліта,- в чеку при покупці про це не повідомляли!
-Це не моє діло, моя справа забрати кожного 18-ти річного раба на хрещення, і це все, Мон аміґо.

Кашіна пішов збирати свій мотлох, який в нього був. Панас йому допомагав, Газдофіна готувала йому їжу в дорогу ,а Лоліта досі сварилася із мужчинами з приводу чеку. 

-Ти взяв в дорогу свій лак для нігтів?-Спитав Панас Кашіну.
-Зараз візьму.
- А свою улюблену книгу " Транзистор складається з трьох напівпровідникових кристалів "?
-Та звичайно,як же я міг про неї забути?
-Оу шит мазафака, я забув тобі подарувати чокер, я його  зараз принесу і зразу ж візьмеш в дорогу.
-О Панасе, моя квітка неоцінненої доброти , я в полоні твоєї щирості, я буду носити його коло серця і берегтиму ,як зіницю ока.
-Навіщо коло серця?  То на шию вдягається, і навіть якщо загубиш,нічого страшного, я і так його на паркані знайшов.
-А, ну окей.
  
Газдофіна приготувала Кашіні суп із курячих оченяток (вони так кумедно плавали,як горошинки), Лоліта побажала успіху в подорожі. Вони всі міцно-преміцно обнялися і Кашіна попрямував за трьома афроамериканцями.

Хрещення Рабів відбувається на закинутому острові, про існування якого знають лиш ті троє афроамериканці. Причини Хрещення нікому не відомі, навіть ті раби які пройшли його, не можуть пояснити, навіщо їм то потрібно. Та Кашіна не хотів мовчати:
-Навіщо нам здалося то Хрещення?
-Щоб ти усвідомив суть життя.
-А якщо я її не усвідомлю?
-Усвідомиш.
-А якщо ні?
Нігр мовчав.
- А чому тільки раби прохолять цей ретуал?
- Томущо ти -Раб .
- І це все?
- Так, трясця твоїй матері, захлопни свою гортань, забагато питань!
Кашіна із переляку миттю затих, проте він зрозумів, що нічого так і не зрозумів.
Серед рабів були лиш хлопці, це можна було пояснити тим, що дівчата проходять хрещення в 16 років .Також серед рабів був лише один темношкірий, всі решта - альбіноси, білі, та монголи.
Всі раби повсідалися на велий довгий човен, який нагадував каное, тільки в 10 раз більший. 
Вони так плили один день, потім другий, один раб відрубався і йому робили електричний заряд скатом.