Глава 8 (1-8)

І ось, пройшов рівно тиждень. Прийшов час знову йти на урок малювання.

Панас був цьому дуже радий, адже він знову побачить Газдофіну. Він трохи хвилювався і це помітив Кашіна й проказав:
 - Понусе, не переживай! Візьми цього капелюха. Це дуже цінна річ,Він дістався мені у спадок від мого прапрапра-діда по лінії троюрідної сестри моєї хрещеної баби. - він вручив Панасу величезний мексиканський капелюх, при цьому, здувши з нього п'ять ( а то й більше) кілограм пилюки. 
Панас був розгублений. Такої краси він ще не бачив ,що йому аж мову відняло, тому Кашіна додав замість нього: 
- Цей капелюх створює візуальне враження великого та різноманітного внутрішнього світу, тому Газдофіна обов'язково захоче подружитися з тобою.
 Панас був настільки радий, що взяв Кашіну на руки і викинув його зі свого балкону (такий жест означає не абияку вдячність).

Дорогою до будинку культури, Панас весело підстрибував. Він придумав хитрий план дій : спочатку він просто підсяде за парту до Газдафіни, поговорить з нею, а потім одіне капелюха і підкорить всіх навколо.

І ось, він прийшов у клас, привітався із всіма й сів за парту, де, по ідеї, має сидіти Газдафіна. Почався урок, вчителька оголосила тему, всі почали малювати і знову почувся сильний грюкіт у двері. Було зрозуміло, що це Газдофіночка прийшла. У Панаса почалася паніка і він почав малювати якийсь неперевершений авангард. Газдофіна побачила, що за її партою сидить якийсь чудік в гавайській сорочці й шортах ( саме Кашіна порадив одіти цей елегантний костюмчик) й подумала дівина видно щось таке:"Ну йоой, ну чого мені вічно всякі фріко-бомжі попадаються на дорозі" ,й вздихнувши, сіла коло Панаса. Він так сильно стиснув пензлик, що аж розламав його й звернувся до Газдофіни :
 — Еееееее по.. Подай будь лас..ка пензля з етажерки. 
Вона подивилася на нього вовчим поглядом, так, що Панаса аж заморозило від страху... І тут він згадав про чудо-мексиканський капелюх. Він одів його і попросив Газдафіну ще раз. Коли вона обернулася... У неї був шок.. Такої краси вона ще ніколи не бачила й промовила дзвінким голосочком : 
— Звичайно, Панасе, я й не думала, що ти така неординарна людина, напевне з тобою легко можна поговорити про казахський андерграунд!
— Еге ж.. - відповів шокований Панас. 
Він відчув, як моментально його світогляд розширився і тепер він з легкістю може розрізняти породи свиней та підтримати будь-яку розмовну тему з Газдофіною. Згодом Панас і Газдофіна подружилися. Тепер вони все робили разом : збирали колорадських жуків й вечорами піднімалися на дахи вікторіанських замків та кидали тих нещасних жуків у вікна буржуям. Ходили разом у бутики з леопардовим одягом, записалися на гурток Сопілки та дудіння в пусті концервні баночки, а також, навіть ,встигли відсвяткувати Восьме березня - національний день циганських танців. Їм було дуже добре.