24 Століття
Глава 2 (1-2)
Подарунки для Панаса-не втіха. Він мав усе що міг мати,але..
Матір Панаса помітила ті сумні очі і спитала:
-Ти си мені сину,здаєшся пожмурим,що тя тебе тривожить?
-Нічого.-Панас відрубав.
-Нічого? Як то нічого?-недовірливо спитала мама, беручи малювати брови Панаса.
-Мама,я вже дорослий,не малюй мені ті кляті брови!-Панас відкинув руку матері.
-Тобі нема ще повноліття, я буду робити що ся скочеться мені!
-Ну добре.
Коли Панас перечекав цю каторгу "краса потребує жертв", його матір знову спитала.
-Ти не хочеш чогось на Новий рік?
-Не знаю навіть.
-Та що ти оудебЖінко до нього пристала, як та коза Шматалухи із металобрухту пристала до козлини?-Це Арун так верещить на Лоліту із своїм індуським акцентом.-Хай погуляє на дворі, ось його подарунок.
Матір відпустила свого сина із журбої і смутком.
Панас пішов собі гуляти скверами Сибірського району.
Любив він розглядати на стінах будинків шедеври художника Анаса Тонкокишка, ці прекрасні квіти на тонкому стебельці та на фоні шедеврального будику з сонцем відображали сильний дух Сибірського району,особливо ці промені(рисочки) сонця показували наше цілоспрямування до досконалості.
А Панас далі продовжував іти смугами вулиць...
#2342 в Фантастика
#5205 в Різне
Відредаговано: 25.06.2018
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
