ГЛАВ 1

Сьогодні був мій останній робочий день  на тижні, точніше п’ятниця,  плюс останній день перед відпусткою. Я звичайно не дуже хотіла їхати до батьків,  але, моя старша сестра виходила заміж, а я пообіцяла що буду, навіть знаючи, що там можу побачити Ігоря, друга мого майбутнього зятя Олексія, якого я знала років так з п’ять,  ще й колись була в нього закохана. Точніше він був моїм першим коханням,  на той час, він весь мене не помічав, немов муху, яка існувала, просто літала поруч, але була не цікавою, я завжди була менш яскрава ніж моя сестра Ліза. Ну от  закінчивши  з усіма робочими справами, я все таки вирішила, що мені час збиратися  додому, не хотілося йти останньою, тому  я швидко зібралася і пішла..

Через годину я була  вдома, на своїй невеликій, світлій  кухні, квартиру я знімала, тому супер ремонту ту не було, але взагалі все було гарно, просто і комфортно, мене все влаштовувало. Після вечері, я сиділа пила каву, коли, у мене задзвонив телефон, в цей момент, трохи напряглась, хто це може бути, сподіваючись що це не з роботи, але коли глянула  що це була  сестра, тому я відразу  з полегшенням відповіла, бо знаючи її, вона буде дзвонити поки я не відповім:

•  привіт Ліза…
•  привіт Ксюша, як ти?
•  Все добре, а ти?
• Теж…
•  Щось сталося чи ти просто так телефонуєш?
•  хочу дізнатися чи ти завтра приїдеш?
•  Ну так, я ж обіцяла..  як я можу пропустити весілля рідної сестри
•  Тоді тут є ще така справа.. це може тебе трохи здивувати і навіть шокувати, але змінити нічого вже не можна
•  що сталося?
•  Словом тебе зустріне Ігор

І тут мене стався ступор, невже мені це почулося? ну чому саме він? чому саме зараз? Але зробила глибокий вдих - видих і спокійно відповіла, ніби у мене провали в пам’яті, зробила вигляд що я не розумію про кого вона говорить:

- який ще Ігор?

- ну той, що друг мого Льоші,  що ти за ним ще бігала, бо втріскалась в нього, поки він з Алкою не втік..

•  Ах, он як, наче пригадую такого, а чому саме він?
•  Я буду занята, а Льошу по тебе я відправляти не можу бо він саме у відрядженні, а Ігор якраз був тут, і сам згодився на це..
•  Що правда сам?
•  Так..
•  Я навіть трохи здивована.. –

Це все дуже дивно, я думала він мене і не пам’ятає вже, а тут таке. Може він щось задумав? ну не може бути щоб він просто так захотів мене зустріти,  гаразд, будемо грати далі, і тут вона продовжила:

• Ти будеш навіть більше як здивована коли побачиш як він змінився, такий красень став, і що дивно навіть не одружений, чи є дівчина не знаю, Льоша не говорив
•  Ну побачимо..
•  Гаразд тоді до завтра сестро..
•  Бувай Ліза

І на цьому наша розмова закінчилася я щоб не думати про те що мене чекає,  та як я витримаю зустріч з ним, після всі цих років, з великими зусиллями намагалася вбити ті почуття, але все марно, але на показ я цього не висталю, тому я  просто лягла спати .

Вранці швидко поснідала, одяглась, зібрала необхідні речі на тиждень, всього одна невелика валіза, тому що хотіла допомогти з весіллям, побути трохи з батьками, а потім  і саме весілля. Зачинила квартиру, викликала таксі і відразу на автовокзал, а там на рейсовий автобус, і до рідного містечка.

Через пару годин, я була на вокзалі рідного міста, тут навіть кисень був не такий, чистіший я б сказала, мазут через те що жителів менше, і шкідливих підприємств.

Коли вийшла на паркову, там біля сірого рено, побачила знайоме обличчя Ігоря, в  чорній футболці, джинсах, шкіряному піджаку, чорні туфлі, ідеальна зачіска, і звичайно сонцезахисні окуляри. Він звичайно теж мене впізнав, по його обличчю я могла сказати що він трохи шокований тим як я змінилася, чи це добре чи погано, я не знаю.  Хоча одягнена я була звичайно, джинси, синя сорочка,  жилетка без рукав, волосся зібрала у косу на бік, я до речі раніше була русява, а зараз майже блондинка, це все через густе і часте мілірування. Не високого зросту, струнка. А що він хотів ми ж не бачилися три роки, так мені зараз 27, а йому вже 31 він і сам став он яким сексі чоловіком, напевно  в нього немає відбою від дівчат, та й дівчина у нього все таки є.  Що ж значить будемо тримати дружню дистанцію, як завжди, тому  Я спокійно підійшла і сказала:

• привіт Ігорю
•  привіт Ксюша, як ти?
•  Все добре
•  Доїхала без проблем?
•  Так все добре
•  Ну тоді сідай, відвезу до сестри
•  Дякую

      Далі ми мовчки сіли і поїхали, в повній тиші. Через деякий час він сказав:

•  виглядаєш не погано… я б сказав що змінилася дуже, просто не впізнати, красунею ще кращою стала
•  ти теж..
•  знаєш я радий що ти приїхала..
•  я теж, а ще була здивована що мене зустрінеш сама ти
•  чому?
•  Ну я думала ти будеш з дівчиною, щоб вона не ревнувала, то не треба було мене зустрічати, і я була не проти добратися і на таксі додому, щоб нікому не створювати проблем
•  Не має у мене нікого.. так що не хвилюйся
•  Чому це?
•  Не склалося..
•  Ну гаразд..