Ідуть найкращі... Цвітом тополиним,
Росою з трав і сонячним теплом,
Печальним співом журавлиним
Летять під ангельським крилом.
Пробачте, матері! Не стане сили
Добрать слова, щоб втамувати біль.
Ви кращих від богів синів зростили,
Що небо нам тримають звідусіль.
Герої не вмирають! І не змеркнуть
В сумлінній пам’яті нащадків на віки,
Ці імена, обличчя, долі, смерки
Світанки, мрії, обрії, зірки!
Живі в боргу! І кожен ранок – дяка,
Уклін незламним, що стоять щитом
Перед ордою мародерів і чортяків,
Що згинуть, як огидливий фантом!
Ідуть найкращі... Господи, отямся,
Спини нарешті цей конвеєр втрат!
А ми тим часом низько уклонімся
Могилам свіжим від Луганська до Карпат.
Відредаговано: 03.06.2023