20%

IV

Через день мене виписали.
Коли я вийшов із лікарні, чорно-біле кіно з кожним кроком розцвітало. Ніби в мені перемкнули рубильник. З кожним кроком я розумів, що як би не було, що б не було, у мене зʼявився шанс із самого дитинства. У момент зламу, котрий був як удар, як та лавина, і зараз я зрозумів, що це був тільки життєвий урок, котрий
хотів мене зламати, але у нього не вийшло.
Без цього переключеного рубильника я б у цей момент не йшов по цій дорозі, на котрій запах листя проникає глибоко у легені й поєднує свіжий аромат разом із моїми роздумами, після якого знову хочеться жити на повну.
Без рубильника мене тут не було б, я уже лежав би в домовині, живлячи ґрунт.
Коли я підійшов до будинку й зайшов, тінь зникла й залишила після себе урок.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше