Глава 7. Перша битва на сцені

Наступний тиждень приніс несподіване: трупа отримала запрошення на важливий конкурс у великому театрі міста. Це був шанс заявити про себе на рівні, який Вікторія навіть не уявляла.

Але разом із шансом з’явилися і нові випробування. Ева під час репетицій навмисно ставила Вікторію в невигідні позиції, порушувала ритм і навіть відверто шепотіла іншим танцівникам:

— Подивимося, як вона впорається під тиском.

Вікторія відчула, що серце стискається. Вона знала: сьогодні на кону її репутація та шанс на великий крок у кар’єрі.

Макс підійшов до неї перед виходом на сцену:

— Слухай, — сказав він тихо, — не думай про Еву. Танцюй для себе і для своєї мрії. Я поруч.

Вікторія глибоко вдихнула, відчуваючи тепло його підтримки. Коли музика заграла, вона відчула знайоме відчуття: паркет став її світом, рухи йшли самі собою, а кожен стрибок і поворот були наповнені емоціями, які відчували не лише вона, а й глядачі.

Ева спробувала втрутитися у фінальний номер, але Вікторія залишалася спокійною. Вона використала ситуацію: підлаштувала свій рух так, що конкуренти і глядачі навіть не помітили спроби втручання.

Коли музика стихла, зал вибухнув аплодисментами. Вікторія відчула, як напруга покидає тіло, а усвідомлення перемоги зігріває серце.

Макс підійшов до неї, посміхнувся і тихо сказав:

— Ти витримала першу справжню битву. І я знаю, що це лише початок.

Вікторія кивнула. Вона зрозуміла: у великому місті конкуренція безжальна, інтриги присутні на кожному кроці, але якщо ти танцюєш серцем — жодні підступи не зламають тебе.

Ева стояла збоку, її холодна усмішка була беззвучним визнанням: тепер вони на рівних.