РОЗДІЛ 15

Яскраве світло. Знайомі обличчя.

— Усе вийшло! Я вдома!

Лана кинулася обіймати присутніх.

— Усе вийшло? — з надією запитала Рита.

— Вийшло! Я повернулася!

— У сенсі? Ти повернутися не могла?

— Не відразу вийшло. Я вже панікувати почала. Але я знову з вами! Господи, як же я скучила за вами всіма, — вигукнула мандрівниця і кинулася знову всіх обіймати.

— Так. Зупинися. Ти дізналася про свою Силу? Знайшла її?

— Так! Так! Так! Ми їдемо до Греції.

— А ближче не могла заховати її? — єхидно поцікавилася Ясмін. — Вам би тільки Європою роз'їжджати.

Лана посміхнулася.

— Поїхали з нами «роз'їжджати».

— Е-е-е, ні. Стара я для таких вояжів. Це без мене. Ти краще розповідай, що там було. Цікаво ж. Я з вами, золоті мої, історію вивчаю. Справжню історію, а не написану різними казкарями.

Мандрівниця подивилася на Риту і, хитро примруживши очі, заявила:

— Ну, якщо наша чарівниця підзарядить мене, то сьогодні й розповім, а не наступного дня, як вона це робила.

— Дуже смішно, — награно пробурчала Рита. — Іди сюди, будеш зараз як новенька.

Коли вона закінчила, то поцікавилася:

— Комусь потрібна ще допомога?

— Та ти нас так підбадьорила, красуне, що цього надовго вистачить. Усе, нема чого прохолоджуватися. Радо, накривай на стіл. У нас буде нічна вечеря, — скомандувала Ясмін.

Коли Лана закінчила розповідь, запанувала тиша. Тут Даша обережно поцікавилася:

— То ти тепер зможеш жити вічно й не старіти?

— Ну, це навряд чи. Шкода, звісно, але цією магією Ісіда наділяла тільки своїх жриць у момент ініціації для того, щоб був можливий обмін виконання бажань на час. Звичайні жриці-цілительки жили свій людський термін. Тому Руфіна й шукала періодично нових обдарованих. Адже вони старіли і вмирали. А ось дар перевтілюватися у тварин був у мене в тому житті від народження. У будь-якому разі, дізнаємося ми, що запечатано в браслеті тільки тоді, коли його знайдемо.

— Логічно, — резюмувала Ясмін.

Тут Лана згадала.

— Дашо, я можу помилятися, але, здається, жриця Октавія була минулим втіленням твого Павла. Я не можу сто відсотків стверджувати, але дуже схоже.

— Ух ти! — вигукнула дівчина. — Він був безсмертним? Оце так новина!

— Ну, не зовсім безсмертним.

— Та я зрозуміла, — усміхнулася Даша. — Поки працюєш, живеш. Перестав радувати здійсненнями бажань, ку-ку... похоронне багаття. Класика. Але Паша...

Лана не переставала дивуватися стислим, містким і часто цинічним висловам дівчини.

— Так. Дорогоцінні мої, завтра ще поговорите. Усім спати. Шеф на вас чекає опівдні, — сказала, звертаючись до співробітниць НДІ, Ясмін.

Відповідаючи на здивований погляд Рити, вона додала:

— Я його ще напередодні попередила, що вранці вас не буде. Дві-три години сну замало для продуктивної роботи думки. Усе! Спати! Усім спати!

Наступного дня Лана, Рита і Ясмін сиділи в кабінеті Аркадія Нестеровича.

Після короткої доповіді про подорож, трійця сиділа в очікуванні рішення керівництва. А той ходив кімнатою і мовчав, обмірковуючи почуте. Нарешті шеф сів у своє крісло і видав:

— Значить так. Їхати до Греції треба однозначно. Де ти кажеш захований браслет? — звернувся він до Лани.

— На острові Антипаксос.

— Хтось із вас знає грецьку?

— Ні. Тільки англійську.

— Погано. Мені треба буде зв'язатися з деким. Спробую владнати питання з перекладачем.

— Але нам потрібна людина, яка в темі, — зауважила Рита. — Зайві запитання, чому ми лазимо по руїнах і печерах, нам не потрібні, самі розумієте. Там зараз не туристичний сезон.

— Це, до речі, і добре. У сезон там людей сила-силенна, — зауважила Лана.

Аркадій Нестерович згідно кивнув головою.

— Згоден, згоден. До речі, думаю, з вами має поїхати хтось із наших хлопців. А раптом що. Мені так спокійніше буде. Так. Ви поки йдіть, мені треба зателефонувати.

Коли жінки вийшли, Ясмін заявила:

— Усе. Ви тут самі вже розбирайтеся. У мене справи.

І пішла.

Лана запитала подругу:

— А Даша з нами поїде, як гадаєш?

— Навряд чи. Вона до Павла збиралася.

— От би Михайлик із нами поїхав. Мені б спокійніше було.

Рита знизала плечима.

— Так скажи «Ейнштейну», щоб він його відрядив із нами. Він хлопець сильний, надійний. Які проблеми?

— А раптом шеф здогадається про наші стосунки?