ГЛАВА 6

Тимур.

Після нашого милого вчорашнього спілкування з Аліною я трохи заспокоївся, хоча це не на довго, і це не означає, що ця дівка уникне покарання, вона не надто особлива за інших, хоча на відміну від інших вона і є особлива.

Вранці я хотів їй написати але вирішив не варто, бо ще подумає що я на неї запав, хоча походу так і було. Коли я одягнувся і пішов на свою кухню  на вихідних я їжджу в свою квартиру, і не сиджу в гуртожитку, якщо на це немає причин, хоча й там у мене зручна кімната.

І ось я зібрався попити каву як мене відволік дзвінок, я дістав телефон із кишені джинсів, це була сестра, і я відповів.

- Привіт сестричка у чому справа?

- Привіт братик! А я що не можу просто так зателефонувати і дізнатися як ти там і як у тебе справи??

- У неділю ще й вранці? Ні!

- ай добре!! Скажи, ти добре спав?

- так, а що?

- Жахи не снилися?

- та ні..

- Скажи ти взагалі в курсі що твориться в нашому гуртожитку? Ну останні кілька днів, а?

- Ну як завжди, так, а що?

- А ти знаєш що зникла Аліна?!!

- Яка ще Аліна?

- Та що нова сусідка моя, ідіот!!

Що я ж чудово зрозумів яка, ще відразу,  у нас в гуртожитку була лише одна Аліна,  і тепер розумію про що вона.

- А з чого ти вирішила, що вона зникла? Причини можуть бути різні, ти про це думала, чи відразу почала в паніку?

- Ну я її не бачила з п'ятниці! А сьогодні вже неділя!

- може ви просто розминулись!!

- цілих ДВА ДНІ? Ти сам розумієш що кажеш?

- розумію, а от ти ні

- я тобі кажу вона зникла!

- Може вона просто погуляти пішла, або в бібліотеку, або прогулятися ... а ти відразу в крайнощі Каміла ...

- Тимур яка до дідька бібліотека??!! Вона не працює у вихідні!! Вихідні для всіх є вихідними!

- Ну тоді прогулянка.

- А може її викрали?

- повір я б знав...

- може тоді втекла?

- її завдяки мені ніхто не чіпатиме Каміла….яке до біса втекла! В цьому немає необхідності та причин

- може і так, але  погрози їй слали ... ці два дні Тім!

- Які погрози?!! - ось це вже цікаво

- Ох, ти не знав?!

- Так, не знав!

- млинець, значить вона тобі не говорила, що ж розумно, не хотіла жалітися через це все

- Каміло!!

- я сама їх побачила тільки вчора в столі, коли свій блокнот шукала, там банально все "їдь, звідси, залиш в спокої  Тимура, не лізь до Тимура він наш, інакше ти пошкодуєш!" і т.д…

Ну стерви грьобані, знову вони за своє!! І щоразу одне й теж! Гаразд цього разу поясню докладніше, не зрозуміють прийму радикальніші міри. А про те, що мені не сказала, з Аліною варто поговорити, я хочу, щоб вона мені довіряла, а не боялася як усі. А сестрі я відповів:

- Не хвилюйся сіс, це все фігня, я все вирішу.

- А як щодо її пошуків?

- На мої дзвінки вона не відповідає, я дзвонив, на повідомлення відповіла, сказала що буде сьогодні до вечора.

- Слухай Тім ти впевнений що відповідала саме вона?

- так, а що?

- Може її викрали і писали за неї??

- Боже Каміл вгамуйся!

- Але, я серйозно!!

- так все досить цієї істерики, я особисто сам зателефоную, і все дізнаюся, побачимось увечері!

- добре братик, і сподіваюся з нею.

- Так з нею!!

- тоді до вечора!

- Та бувай  сестричка ...

Вічно вона зі своєю параноєю!! Мене іноді це просто дратувало. Хоча зараз сподіваюся, що це чергові марення. Так усе сніданок якесь діло і подзвоню їй.

Аліна.

Я ввімкнула музику і мила посуд після приготування обіду і хотіла зайнятися вечерею, як задзвонив телефон, я до нього а там цей дибіл. Що ж писати не можу значить відповім, так буде швидше  і зручніше:

- Чого тобі Молотов?

- може для початку привіт Аліна.

- Ну привіт!! То чого тобі?

- хотів переконатися що ти жива...

- як чуєш зараз, то жива! Це все?

- Ні, скажи з тобою все добре?

- так...

- що ж це добре….

Що ж мабуть Каміла не сказала йому, що ми говорили, дуже мило, напевно вирішила так мене задобрити.

- Тепер все?

- так, я просто хотів сам переконатися, що ти в нормі і твій телефон ніхто не вкрав, і вчора писала ти сама...

– переконався?

- ну начебто..

- Тоді вибач Молотов у мене ще справи, говорити з тобою у мене немає часу ... та й бажання власне теж ... - Хоча тут я брехала, але на половину

- Скажи ти ще не передумала щодо того що б я тебе особисто сам забрав і привіз у гуртожиток?

- Ні!

- Що ж добре справа твоя, але якщо що дай знати ....

- добре! Це все?

- так ...

- от і чудово!

- Тоді до зустрічі Аліна.

- Ага БУВАЙ  Молотов!

І я кинула слухавку. Боже як же він мене бісить цей Молотов, навіть вбити його хочеться арррр.. так все треба закінчувати і збиратися потім викликати таксі і їхати. Незабаром я була біля таксі, і прощалася зі старими:

- Аль подзвони як будеш на місці, добре?

- добре дідусь…

- Будь розумницею Аль…