Аліна.
Прийнявши душ, я в халаті вийшла в кімнату, там мене вже одягнена немов модель, чекала Каміла, з декількома сукнями на моєму ліжку, і сказала:
- ну ось вибирай.
- ох, вони шикарні, і напевно дорогі ... я не можу ...
- ай забий, для мене це дрібниці, плюс для мене вони вже старі.. я все одно планую нові купувати
- А для мене ні!
- Послухай Аліна, я розумію, що ти проста дівчина, і не звикла до такого, і ти сюди потрапила через везіння, але ..
- Що?
- Запам'ятай, для подруги мені нічого не шкода, а тебе я хочу вважати моєю подругою Аль, тому що, ти мені подобаєшся, і ти зі мною спілкуєшся як з рівнем, а не через мої гроші або брата, так що досить випендрюватися давай вибирай та збирайся! А то ми запізнимося, і Тимур буде верещати як кабан якого ріжуть
- Ну добре….
І я подивилася на ці плаття і вирішила вибрати щось скоромне, синю сукню вище колін, закрите спереду а ззаду прозора тканина на всю спину, високі шпильки, браслет на руку, волосся вона мені красиво уклала, подивившись на своє відображення я зрозуміла що, виглядаю не гірше за неї, що ж миленько.
- ох, ти виглядаєш шикарно Аль.
- так дякую…
- думаю дехто буде в захваті і оцінить.
- Якщо ти про свого брата, то й не сподівайся! Я ненавиджу таких як він
- це яких?
- самозакоханих і нахабних козлів для яких все вимріюється у владі і грошах! А що таке почуття і бажання інших вони не знають!
Вона тільки засміялася і сказала:
- Як скажеш Аліна.
- Я серйозно Каміла!
- Так, звичайно, а тепер пішли.
- Так .....як скажеш
І взявши сумочку і плащ ми пішли виявилося що ця вечірка була в бальному залі, що ж те що тут це мене не дивує, тут буде все що я можу тільки приставити. Що ж ми прийшли, народу було купа, вона мене знайомила то з тими то з тими, але всі на мене дивно дивилися, і я розуміла по чому. І я звернулася до Камілі:
- він що їм, про мене сказав так?
- боюся, так Аль...
- тому він і хотів, щоб я сюди прийшла? Що б принизити при усіх? Виставити мене на посміховисько?
- Аль я не думаю що він саме цього хотів, він не такий поганий хлопчик як ти думаєш, просто він щось задумав..
- і що ж?
- думаю це ми скоро дізнаємося..
- сподіваюся це погано для мене не закінчиться..
- він не посміє не хвилюйся..
- точно?
- так
- а може ти його погано знаєш!
- Аль він мій брат, я його краще за усіх знаю
- Гаразд..
- от сама побачиш..
- побачу..
Поки ми говорили з нею, я бачила, як вони всі на мене дивляться, немов на якусь гадюку неприємну. Через такий настирний і уважний погляд я просто не витримала, це було не приємно і я вирішила піти. Рвонула до дверей, Каміла щось кричала в слід, але я не чула я рідко плачу і показую що я слабка, і цього разу не хотіла, і вирішила дочекатися коли повернуся до кімнати, і тоді як кажуть виплеснути всі емоції на зовні. Але сталося не все так як хотілося, коли відчинила вхідні двері зали, там я натрапила на нього, налетіла прямо в його обійми, він був здивований, потім усміхнувся і задоволенням сказав:
- невже ти вже скучила ... а новенька?
- йди до біса!!!
- я теж радий тебе бачити новенька...
- ох.. а я тебе ні!
- До речі виглядаєш шикарно ...
- Скажи дякую своїй сестрі за це!
- Скажу, але скажи, мені, а куди ти зібралася?
- не твоя справа!!
- Тут все моя справа маленька, і ти теж!
- відвали!
І тут він глянув на мене провів рукою по щоці, і поки я переварювали те що він сказав, він різко взяв поклав руки мені за талію притиснув до себе і сказав:
- Пішли!!
- куди?
- зараз побачиш!
І він потягнув мене на трибуну силоміць, його друзі стояли внизу з усіма. Побачивши що він вийшов на трибуну, всі затихли і звернули увагу на нього і те, що він робив. І він сказав:
- що ж радий бачити, що всі в зборі і що ми пережили ще один тиждень у цьому закладі, але це як завжди, не новина. А зараз у мене новини, як ви всі чули у нас є нова дівчина, і ось вона поруч зі мною звуть Аліна, і хочу сказати, що ця дівчина з сьогоднішнього дня під моїм особистим захистом, якщо хтось її чіпатиме чи скаже хоч одне погане чи образливе слово в її бік, матиме справу особисто зі мною! А зі мною справи як ви знає мати може лише хороші, інакше можна звідси вилетіти і бути відрахованим..
Усі почали перешіптуватися але мовчали. А він продовжив:
- Що ж з цим вирішили, а тепер настав час відпочивати оголошую що вечірка починається! Всім гарно вечора і прошу без пригод
Всі почали кричати потім увімкнулась музика і про нас забули, він акуратно мене спустив з трибуни і кивнув друзям вони пішли, він мене взявши за руку попрямував до дверей на вихід.
- Куди ти мене ведеш?!
- не бійся Аліна, в одне місце, де ми зможемо спокійно і без свідків нормально поговорити.
- але навіщо?
- Всі питання потім! А зараз іди просто мовчки!
- ай добре!!
І ми пішли. Спочатку ми вийшли в коридор, потім звернули до сходів, а там нагору йшли і йшли доки не вийшло на самий верх. Коли ми увійшли я побачила що ми на даху будинку, звідси видно всю округу, і в вечері тут гарно все в вогниках, немов нічне небо: