ГЛАВА 2

Аліна.

Я постукала, і мені відкрила висока струнка дівчина блондинка, в шикарній синій сукні, волосся зібране в косу на бік, а ще вона була дуже схожа на Тимура. Я була в шоці, вона це зрозуміла, усміхнулася мені і сказала:

- О привіт, то це ти наша новенька?

- Привіт, так...

- Ну тоді проходь сусідка!

- добре

- та не бійся ти, я не кусаюсь!

- я звикла бути обережною до нових людей..

- справа твоя, але я тобі не ворог..

І я увійшла, кімната симпатична, просторе два ліжка дві шафи, яскраве, стильне ну для такої будівлі цілком нормальне, я б сказала навіть дуже.

 І я відразу пішла до вільного ліжка і ця дівчина сказала:

- якщо щось не подобається  можемо на свої половині змінити як вважаєш за потрібне, я не проти…

- Ні що ти, мене все влаштовує!

- Ну як знаєш..

- ага.

- Мене до речі звуть Каміла ...

- А я Аліна ... Але можна просто Аля

- приємно познайомитися, до речі, поки ти не запитала, чому ми такі схожі, кажу відразу, Тимур мій брат...

- Він справді тут найкрутіший, яким здається?

- о так...

- І всіма командує?

- швидше тримає дисципліну, повір тут це проблема найважливіша, а Тимур тримає всіх у руках разом зі своїми друзями.

- з цим Володимиром та Марком?

- Так, о, то він уже вас познайомив?!!

- Так.

- це дуже цікаво...

- коли особисто мене зустрічав.

- ого як...

- Щось не так?  він не з усіма так?

- Ні красуне, хіба тільки його декан про це просив .. причому дуже наполегливо, і у формі наказу! А точніше в наказному порядку і в негайному виконанні!

- ох, ясно.

- І ще Аль сьогодні у нас вечірка .... Ти можна сказати, якраз вчасно…і звичайно тебе запрошено як і усіх

- на честь чого?

- у нас завжди по п'ятницях вечірка.. ну це свого роду відпочинок після занять… і початок вихідних

- Ох ну так, сьогодні п'ятниця …..

- Так що, ти йдеш зі мною!!

- не думаю, що у мене є що одягти  на цю вашу вечірку.. я навіть не знаю, що ви зазвичай там носите

- нічого зараз щось підберемо з мого.

- Але Каміла.

- так все, жодних заперечень!!

- ох..

- так добре, ось тобі ключ від кімнати, ось мій номер забий у свій смарт, якщо буде потрібно зі зворотного боку і Тимура.

- дуже смішно..

- повір мені, абсолютно ні, і краще все ж таки запиши обидва, так про всяк випадок, ти новенька і поки не освоїшся допомога тобі буде потрібна

- Гаразд, як скажеш

- І ще?

- Що?

- Ти розташовуйся, розбирай речі, твоя шафа що біля твого ліжка, а я поки в душ потім ще поговоримо.

- добре Каміла.

І вона схопивши халат пішла в душ, а я сіла на ліжко і вирішила, що потрібно приготувати свою половину кімнати, щоб вона виглядала придатною для житла, хоча треба зателефонувати дідусю і попросити щоб я на вихідних була у них, бо вихідні я тут не витримаю. І ось майже я розібрала всі речі і розклала як стукіт у двері. Враховуючи, що я тут не одна, може це до Каміли, раз вона в душі я думала вдати, що нікого немає але стукіт продовжувався і я здалася, невдоволено зітхнувши я пішла. Коли відкрила, офігіла, а там стояв цей крутий хлопець, що Тимур, і її брат, твою ж матір:

- Ти???!!

- І тобі ще раз привіт новенька, я ж казав ще побачимося.

- якщо ти до Каміли то вона в душі...

І я відійшла залишивши двері відчиненими в надії що він піде, і пішла до свого ліжка відвернулась до нього спиною, зайнялася речами. І він сказав:

- я взагалі до тебе новенька.

- І чого ти хочеш?

- у нас сьогодні буде вечірка.

- Знаю, Каміла мені сказала, і я йду з нею.

- Що ж раз ти знаєш це добре, і так ти підеш, але не з нею новенька, а зі мною, і це не обговорюється..

- Хм .. це ще з чого раптом?

- Бо я так вирішив! А якщо я вирішив то так тому і бути!! Ніхто тут не сміє мені суперечити та відмовляти!

- А хріна з два!!

Так треба буде дізнатися про його прізвище так для загального розвитку, і потім все про нього дізнатися.

- так дівчинка, а ти я бачу ще зухвала виявляється ... хм ... це дуже забавно ...і навіть дуже цікаво

- ага.

- що ж так навіть буде цікавіше.

- А ще й можу за себе постояти!

- що ж це звичайно добре, але поки ти зі мною, повір тобі це не потрібно, а я знаю що кажу.

- А я не з тобою, я сама по собі!

- ох, як мило..

І він підійшов схопив мене за лікоть, і розвернув до себе, потім притис у своїх обіймах і дивлячись на мене з усмішкою сказав:

- А знаєш Аліна, я нікому чула, нікому не дозволю так зі мною говорити! Навіть тобі! тому запам’ятай це дуже добре!

- Тоді відвали!

- Але ти.

- Що?

- Що ж, тобі можна, враховуючи, що ми зараз одні, і ще.

- що??

- Ти симпатична, і рано чи пізно ти будеш моя ... я завжди отримую що або кого хочу, це лише питання часу

- Побачимо!!!

І тут з ванної вийшла Каміла, і він мене різко відпустив, і сам відійшов, щоб вона не побачила нас ось так, коли вона підняла голови то бачила його, вона шокована: