ГЛАВА 6

Вікторія.

Весь тиждень пройшов тихо і спокійно, індик не чіпав, а Єгор не потрапляв на очі, я думала може поїхав, але дівчата в готелі його обговорювали і я зрозуміла, що він ще тут і тієї злощасної зустрічі з ним і Дмитром мені не уникнути. Чим ближче до неї було, тим гірше мені ставало. Я визнаю мені було страшнувато. Але враховуючи що він може насильно мене туди відвести, я вирішила, що краще погоджуся, побуду для годиться і  втечу. І ось настав цей чортовий день. Відпрацювала я тихо і спокійно, як не дивно але він навіть не дзвонив щоб нагадати про вечір, хм.. може зайнятий, та й нехай, першою дзвонити не буду, може пощастить і він забуде про мене і піде туди сам. Додому я прийшла раніше, прийняла душ і вирішила перекусити і засісти за ноут.

Єгор.

Весь тиждень я був зайнятий своїми справами, але було одне добре, що все йшло як треба, і були дуже хороші перспективи, і тішило, що це дозволить мені залишитися тут на довше, і провести час з цією солодкою красунею. До речі про красуню, сьогодні п'ятниця, а це означає, що сьогодні ми їдемо до Діми. Значить закінчую зі справами, потім готель, душ, перекус, і їхати до неї, причому без дзвінка, адресу я знаю, буде їй сюрприз, сподіваюся вона оцінить, значить так і зроблю.

Вікторія.

Пройшло пару годин було шість вечора я вирішила що настав час збиратися, і так стоячи біля шафи, думала, що ж надягти. Це не червона доріжка, і не ресторан, значить можна вибирати не сукню, думаю поїдемо до нього додому, а там хто знає. Значить надягну джинси, і чорну блузку без рукавів, і піджак, туфлі на шпильці, волосся у високий хвіст, яскравий макіяж, сумочку зібрала, і вирішила чекати на його дзвінок. Через деякий час дзвінок у двері. Я на годинник, хм...ну з огляду на час крім Болтова більше нема кому прийти. І я глибоко зітхнувши пішла, відкрила, а там точно він, і головне такий щасливий, що капець .

- Привіт Віка..

- Привіт Єгор.

- Бачу ти готова?

- як бачиш...

- гаразд ти там закінчуй, що в тебе залишилося, а я біля машини на тебе чекатиму, щоб ти не втекла

- добре.

І він пішов, я зачинила двері. Швидко взяла сумку, телефон, зачинила двері й пішла надвір. Там побачила його, сточи біля його машини, чекаючи мене, підійшла ближче він сказав:

- Сідай..

Я швидко сіла і ми поїхали. Їхали мовчки, він звичайно увімкнув радіо, щоб мовчання не так на мізки давило. Ось так їхали десь з хвилин тридцять, ну це з урахуванням того, що не було на дорозі великих заторів. Згодом під'їхали до шикарного багатоповерхового будинку. Ну скажімо так цей будинок мав захоплюючих вигляд, і неозброєним оком було ясно що це будинок для багатеньких дядьків на кшталт нього та Дмитра Болтова. І тут він зупинився на парковці і повернувшись до мене, спокійно не зводячи з мене погляд, сказав:

- ми приїхали..

- Дякую я це і так зрозуміла Єгор!!

- Бачу ти у своєму репертуарі Віка!!

- як завжди!!

На це він тільки посміхнувся. Потім вийшов з машини, я за ним, він зачинив її, і ми пішли всередину, там зайшли через прохідний пункт , там сидів старенький сивий дідусь років на сімдесят, Єгор йому кивнув, і той у відповідь, і попустить без проблем. Значить, Єгор Романович частий гість тут. Ми пішли до ліфта, там він натиснув на десятий поверх. Що ж, якщо тікати пішки то це буде довго. У ліфті він сказав:

- Не боїшся зі мною бути в одному ліфті Віка?

Він що зовсім сказився?!!

- А чого мені бояться тебе Єгор??а??

- а раптом, натисну на кнопку стоп, і до тебе приставатиму?

Він до мене? Хм... Не думаю. Але спитати треба.

- Хм ... І як же саме дозволь дізнатися?

- А все просто, розповісти?

- так...

І він підійшов до мене дуже близько, став біля мене, так, що я відчувала тепло його гарячого тіла, упершись однією рукою у мене над головою, нахилився до мене і на вухо не надто голосно почав говорити:

- натисну на цю червону кромку стоп, притисну тебе до стіни, своїм тілом, спочатку цілуватиму, твої солодкі й такі манливі губи, потім щоки, шию, і коли буду впевнений, що ти цього хочеш, а ти захочеш, повір, тоді в хід підуть і руки, які, спочатку, подарують ласку твоїм пружним грудям, поступово ковзаючи нижче, до найважливішого. Знала б ти як я дуже хочу запустити їх тобі між ніг і перевірити наскільки сильно ти мене хочеш.. а я знаю що ти хочеш...

Господи, та що він творить!! Що каже, млинець.

- Єгоре, ти...

У мене якщо чесно вже нижче живота починає нити і зводити, чорт би його забрав!

- А знаєш, що буде далі Віка?

- Що???

Боже у мене вже тільки від цього, якщо це уявити все в роті пересохло, і я хочу його поцілувати. А що буде коли він це робитиме почне??!!! Ще й тут у цьому ліфті! Здається тепер я боятимуся ліфтів.

- а те, що моя солодка, я опустюся на коліна, спочатку повільно, дивлячись на тебе стягну з тебе ці джинси, потім трусики, і цілуватиму поки не почую твій солодкий стогін... і ти не почнеш Просить про більше...

- Єгор ти.

- тихо солодка.. це ще не все….я тільки почав, і збираюся продовжити, тому слухай…. І все гарненько запам’ятовуй.. - Поклав він палець мені на губи,

- Ну ти, і….

і він продовжив:

- Слухай далі ... потім розгорну тебе обличчям до стіни трохи нахиливши, вставлю в тебе два пальці, і буду повільно ними рухати поки ти не отримаєш задоволення.