Глава 7

Єгор
* * * * * * * * * *

Я більше не витримую і хочу її поцілувати. Я бачу як її груди підіймаються і встиг зацінити їх розміри. Не можу більше, я торкаюсь її обличчя і закладаю волосся за вухо, беру її обличчя в свої руки але у Поліни інші плани.

- Дистанція п'ять метрів мінімум, чи ти забув?,- вона відходить від мене і я зрозумів, що мене кинули зараз.

- Ах ти, все зіпсувала.

- Я повторюся, не зіпсувала а врятувала нас від незручної ситуації.

- Поцілунок це незручна ситуація? І заміть, ти перша сказала про "нас",- я почав посміхатися, а вона закотила очі,- я помщусь за це моя фіалка.

І я поїхав додому. Як тільки я зайшов то не очікував побачити таку Поліну. Сьогодні я вперше повністю бачив її фігуру і здається мій дах починає їхати. Чому вона постійно так не одягається? Правильно робить, нехай ніхто не неї не дивиться, тільки я буду.

Завтра має бути вечірка і я на неї запрошений. Настя зробила сюрприз вечірку для Поліни в честь її дня народження. І я скажу їй те, що так давно хотів.

Вечірка буде в місцевому клубі і запрошено не так вже і багато людей. Я вдягнув джинси і білу сорочку, все ж таки день народження як не як.

Була восьма година і я вже готовий виїжджати, мені не терпиться побачити Поліну, цікаво що вона вдягне.

В клубі, як завжди багато народу і багато малоліток стоять на вході з надією, що їх впустять.

На вході я побачив Поліну, Настю та Стаса. Настя побачила мене і вони всі йшли до мене. Поліна виглядала як завжди, штани але цього разу це був топ і я бачив її пупок.

Стас сів біля мене, поруч з ним Настя, а потім вже і Поліна. Ми замовили випити і дівчата пішли танцювати, мені цікаво було подивитися, як танцює Поліна.

Вечірка була як завжди, я покликав Марка і ми хлопчачою бандою відправились веселитись, не сидіти ж нам весь вечір. Дівчата стояли біля бару та були вже трохи п'яні.  Почалась повільна мелодія і я не міг не запросити Поліну на танець, тим більше я теж не зовсім тверезий.

Я підійшов до дівчат, Стас якраз забрав Настю і ми залишились одні.

- Потанцюємо?- вона повертається до мене і я бачу її очі, точніше її лінзи.

- А ти вмієш?

- Ой, ніби ти вмієш, пішли давай.

Я взяв її за руку і повів на майданчик. Я тримав її за талію і мої руки торкалися її шкіри. Вона поставила руки мені на плечі і дивилася на мене весь час.

- Чого ти так дивишся?

- Ти хіба не цього хочеш? Ти ж звик, що всі дівчата твої,- її язик говорив за неї, точніше алкоголь який був всередині.

- Ти не така, як всі.

- Ага, - вона обійняла мене за шию і опустила голову мені на плече.

В цей момент мені стало так добре, відчуття що так і має бути, ніби все стало на свої місця. Я обійняв дужче і поглажував її спину.

- Моя фіалка

- Ага,- вона така покірна, коли п'яна, аж незвично.

Весь решта танець ми танцювали мовчки, а нам і не потрібно було щось говорити. Потім ми з Стасом вирішили, що дівчатам вже досить і відвезли їх додому. Поліна заснула по дорозі в машині і я взяв її на руки та поніс на верх. Вона нагадувала мені маленьку принцесу, така мила, солодка і ніжна.

Я поклав її на ліжко і ліг поруч. Вона обернулася до мене і закинула на мене свою ногу. Я обійняв її, вона щось прошепотіла так ми і заснули.

Вранці ні про які пари мови і не може йти, як я зрозумів, Стас також залишився ночувати у Насті так що сьогодні у всіх вихідний. Я прокинувся перший і насолоджувався подіями. Поліна лежить в моїх обіймах скрутившись, як маленький котик, її волосся запуталось на моїй руці, а мені було приємно. Я вирішив розбутити її, а то якщо мій годиниик мене не обманює, то вже пів на одинадцяту.

Я вирішив зробити все дуже ніжно, я почав гладити її, руками розчісувати довге волосся і торкатися її рук.

- Фіалка моя, прокидайся,- я поцілував її у чоло і вона промуркотіла.

- Ще п'ять хвилиночок будь ласка.

- Ого, ти знаєш такі слова як "будь ласка", неочікувано,- вона розплющила очі і побачивши мене моментально прокинулася.

- А ну геть з мого ліжка,- вона ногами скинула мене на підлогу,- що ти тут забув?

- І така твоя дяка за хороший вечір, а потім і ніч,- мене розпирало від сміху і я не міг втриматися.

- Що ти верзеш? Яка ніч?

- Тобто вечір ти пам'ятаєш? І те як почала обіймати мене, закидувати на мене ноги і говорити, як ти мене сильно кохаєш?

- Я не могла,- вона починає торкатися  голови і по її обличчю було зрозуміло, що вона болить.

- Ясно, пити тобі не можна, зараз я принесу таблетку.

Я пішов на кухню і взяв аптечку, швидко знайшов потрібні лікі, набрав воду у стакан і пішов до Поліни.

- Ось, ти випий, а я піду будити тих двох.

Зайти в кімнату я вирішив оригінально і тому я взяв каструлю і ложку. Тихенько увійшов в кімнату і почав стукати.

- Добрий ранок, Україно. Сьогодні у нас прекрасний день у світі тварин.

- Єгор заткнись і вийди,- Настя кинула в мене подушку і я пішов до Поліни.

- Навіщо, так стукати, голова ж болить,- Поліна почала сваритися.

- Треба було менше пити, як я. Живий, як огурчик і голова не болить. Я тебе навчу правильно пити.

- Я не буду з тобою пити.

- Це ми ще побачимо.

- Я в душ.

- Піти з тобою?

- Розмріявся, іди сніданок готуй нам, раз такий бадьорий.

Я послухався і пішов готувати сніданок. Це виглядає так, ніби ми вже одружені. Я стою біля плити і готую їсти, а моя ненаглядна миється в душі. Так, як я великий повар, то приготував яєчню з овочами і зробив чай.

- Люди які ще не встали з ліжка, прошу до столу.

А сам я пішов до Поліни в кімнату, хочу подивитися на неї. Я і не знав, що вона малює повсюди лежать фарби, пензлики, картини і сама кімната досить оригінальна. Я підійшов ближче до чорної стіни і побачив на їй щось намальоване простим олівцем. Я став розглядати ближче але Поліна увійшла в кімнату і знову вона в одному полотенці.

- Якщо ти будеш кожен раз появлятися переді мною в такому вигляді, то дистанція між нами буде п'ять метрів максимум.