ГЛАВА 15

ХРИСТИНА

Через деякий час я була на місці. Уввійшла, а там одразу пішла до дівчини за стійкою.

- Здрастуйте, мені потрібен Єгор Мінський

- Здрастуйте, а ви до нього з якого питання?

- по особистому

- Вам сьогодні у нього зустріч записана?

- Він на мене чекає.

- Ви, напевно - Христина Золоткіна?

- так, цей я.

– він нас про вас попередив

- Добре, і де я можу його знайти?

- він у себе в кабінеті, підніміться он  тими сходами на другий поверх, треті двері праворуч

- зрозуміла Дякую…

- звичайно, і гарного Вам вечора

- Дякую..

І я пішла у бік сходів, пішла на другий поверх, двері знайшла відразу, там для тупих як я, написано слово ДИРЕКТОР, стукати не стала, відразу зайшла, там побачила його в кріслі за столом зі склянкою коньяку:

- Привіт Єгор.

- ох, Христино, ти прийшла.

- Ну так..

- радий бачити..

І він устав, підійшов до мене однією рукою взяв за талію, і притиснув до себе і поцілував, та так що я ледве втрималася на ногах, потім відпустив і сказав:

- Щось питимеш?

- думаю так..

- Чудово, вино червоне влаштує?

- Цілком ...

- а де Марк?

- скоро буде

- Ну добре..

І він дав мені келих. Я випила, він допив свій, потім підійшов до мене і почав:

- Ти, мабуть, здогадуєшся, що сьогодні на тебе чекає?

- можливо..

- Тоді, не буду тягти.

- Давай.

- я в тому всьому не сильний, і плюс я і романтика це не сумісне, і у нас не було жодних побачень супер особливих… тому..

- ті, що були, теж мені подобалися.

- радий, це чути, але ідея ділити тебе з НИМ, мене просто бісить, але я розумію, що це неминуче.

- Так вирішила доля за нас ...

- так тому…

- Що?

Він дістав маленьку коробочку з кишені піджака, став переді мною на одне коліно і почав:

- я прошу тебе Христина Золоткіна, стань моєю дружиною, і моєю королевою, навіки, я тебе шалено люблю, і любив ще до нашої зустрічі, і втрачати тебе більше не хочу… і відпускати теж..

- ох, Єгор ... я ...

- що ти?

- не чекала такого

- Ну, тут ти брешеш, ти знала, що тебе чекає.

- Припустимо, але саме сьогодні цього не чекала.

- Ну, тепер знаєш, тому я хочу відповіді.

- добре, я згодна…

- прекрасно…

І він взяв мою руку надів мені кільце встав і просто поцілував мене, так наче це було йому необхідно. Потім я подивилася на обручку і сказала:

- воно гарне…

- намагався догодити.

- У тебе вийшло.

- радий це чути..

- Марк теж сьогодні зробить мені пропозицію?

- думаю так…

- ясно.

- І ще я хочу.

- Що?

- я хочу розписатися завтра, а весілля буде потім

- а чому такий поспіх...

- не хочу більше чекати, хочу тебе поруч весь час.

- ну не забивай, що я ще й Марку належу.

- я пам'ятаю, не хвилюйся за це.

- добре…

- Ти поки спонукай тут, я піду, дізнаюся як там наша вечеря, і плюс скоро Лостков прийде, не хочу заважати.

- Ти ж повернешся?

- звичайно..

І він підійшов мене, поцілував і пішов. Я залишилась одна. Не так я звичайно представляла пропозицію, але для нього і це складно, я здивована, що він так поспішає, але побачимо що скаже Марк. Через деякий час відчинилися двері, і зайшов трохи знервований Марк.