16 миттєвостей війни
Миттєвість 8. Маріупольська весна, що зупинилася
Це розповідь про звичайну сім’ю з Маріуполя, яка потрапила в пекло. Родина намагалася виїхати, шукаючи порятунку, але дорога стала пасткою. У машині було семеро: родина та сусідка. Христина, мама Лізи, згадує той день:
«Ми з сусідкою посадили Лізу між собою, щоб закрити дитину своїми тілами… Чоловік був за кермом. Тільки виїхали на сусідню вулицю - і вибух. Машину підкинуло і розвернуло».
Я пам’ятаю тільки цей удар. А потім настала страшна, дзвінка тиша. Я прийшла до тями, задихаючись від їдкого запаху пороху та гару, що заповнив салон. Перше, що я побачила крізь цю завісу - як сонячний зайчик невинно грає на нерухомому, блідому обличчі моєї Лізи…
Світ навколо перестав існувати. Сусідка - мертва. Донечка - теж. Чоловіка викинуло на асфальт з відірваною рукою. А Христина, намагаючись підвестися до дитини, зрозуміла, що в неї немає ніг. Тіло 6-річної Лізи пролежало в розбитій машині просто неба більше десяти днів.
25 червня 2022 року дівчинці мало виповнитися сім. Але через війну вона назавжди залишиться 6-річною.
#728 в Сучасна проза
Відредаговано: 20.03.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
