№ 14.Ти МІй ВсесвІт

ГЛАВА 8

Соня.

Наступного дня у мене був вихідний, і я хотіла побути однією, так би мовити, зробити день для себе коханої. І ось я замовила доставку додому продуктів, і вирішила просто включаючи на комунікаторі музику і зайнятися готуванням їжі на обід і вечір.

Через кілька годин стукіт у двері. хм… дивно я ж нікого не чекаю. Думала вдати, що мене немає вдома, але з такою завзятістю так мені й двері вивалять. Ну і я пішла з криком:

- ай та йду я! Досить мені виносити двері! Краще мозок собі винеси так! От не терпиться комусь!

Коли відкрила, офігіла:

- Ти??!!

- я.

- Якого хера?

- поговорити

- немає нам про що говорити! Йди до біса! - і хотіла зачинити в нього перед носом двері

- Ні, є! - І схопив двері і не дав її зачинити

- провалюй звідси

- тільки після розмови

От млинець, походу в мене немає вибору, адже він такий упертий, як і я це може затягнутися надовго, а мені цього не треба.

- Гаразд, хрін ти недороблений, проходь

- розумничка

- ай, та йди ти! - гаркнула я

І я його впустила, ми пішли у вітальню він сів на м'якому дивані, а я на другому навпаки, та може квартира у мене в старому стилі але я так хотіла я хотіла залишити все тут як було при бабусі.

- Мила квартирка в тебе Соня

- Давай без цього

- а що таке?

- Ти не про квартиру мою прийшов же говорити

- ні звичайно

- Тоді кажи нахера прийшов

- хотів обговорити одну ситуацію

- ту де хочеш сказати, навіщо приходив до моїх батьків?

- ти знаєш про це?

- Прикинь!

- Що ж добре, тоді скажу, та я приходив до них, і що б ти знала за твоєю адресою

- Хм ... ну тепер ясно як ти дізнався, де я живу

- ось - ось

- Ну, так кажи чого тобі нахрен треба, я чекаю! Не марнуй мого часу дарма, та й свого теж

- Після того як ти пішла ... до речі чому ти пішла?

- вирішила так буде краще, для нас обох, тому що знала яка буде реакція після того, як тобі скажуть що я брала участь у тій перевірці.

- даремно ти так подумала.

- це все вже не важливо, від теми не відлинь

- добре, коли ти пішла, провели ту перевірку, виявилось усі проблеми в старому обладнання, все замінили, і тепер льотні навчання проходять на ура і без травм

- Рада за вас

- Тільки ось без тебе там стало нудно, причому дуже ... особливо мені ... все без тебе стало зовсім не таким

- ой, не кажи нісенітниці! Якщо захочеш, знайдеш мені заміну, і дуже швидко та ще краще, ніж я

- немає і не хочу...

- це твої проблеми Дзвонів!

- не тільки мої Соня а й твої моя дорога кицюня

- Не вплутувати мене в свої проблеми!

- я просто зрозумів, що хочу змінитися, хочу стати розсудливим, хочу нормальні стосунки, хочу одну красиву і дуже не злочинну дівчину

- Так знайди я, то тут до чого?

- Притому що ця дівчина ти кицюня.

- так Авжеж

- взагалі так

Хотіла я в це вірити, але не могла, інакше гірше буде обом, краще закінчити цей цирк швидше.

- Так дзвонів ти все сказав?

- Ні

- Тоді кажи!

- я тут дещо, що вирішив придумав план на своє майбутнє і вже те, що з нього зробив.

- І?

- я з'їхав з гуртожитку, знайшов квартиру, крім навчання влаштувався на роботу в льотний відділ.

- І?

- наступні пункти за моїм планом це ти кицюня

- і як я вписана у твій план?

- як дуже важливий пункт

- дуже смішно!

- знаєш не дуже, особливо мені

На цьому я встала з місця і пішла до вікна ставши до нього спиною і подалі і сказала:

- навіщо я тобі?

- А це не зрозуміло?

- мені нема!

- а все просто кицюня після твого тихого догляду все змінилося, змінився я, і зрозумів що.

- і що ж?

- що я закоханий у тебе дуру

На цьому я різко повернулася, немов дзиґа і виявилося, що він уже був біля мене, і ми опинилися віч-на-віч

- Ти що?

- боже мій.. млинець як же люблю я тебе!

- це ... це просто не ....

І мою фразу перервав його поцілунок, ніжний, солодкий від цього моє тіло тануло наче лід. Цілуючи мене він поклав руки снігу талію вони були такі гарячі, наче мене торкнувся вогонь, і повільно повів до стіни притиснув спиною до неї, і коли відірвався від моїх губ, цілуючи щоки потім шию на вухо сказав:

- Бачу, ти теж сумувала...

- н-ні-тт...

- можеш брехати нескінченно, але твоє тіло тебе видає кицюня.. так що бреши не бреши, а відповідь я вже знаю

- млинець...

І знову поцілунок.

- Боже Дзвонів припини це катування.

- Ні...

- ми не ... це не.

На це він відірвався від мене і, дивлячись мені в очі, сказав:

- будь зі мною..

- Що?

- я кажу, будь моєю дівчиною