ГЛАВА 5

Соня.

Через деякий час я трохи охолонула, і став тверезо мислити, причому головою, а не гормонами, і вирішила, що я не дозволю йому мене отримати ніколи! Отже, все, тримайся тепер війна Колоколов! Зараз душ, а потім жорстока помста у вигляді панельки та весела нічка Колоколов! Ах, ну, я й злюка.

І ось я лежала у своєму ліжку і вибирала різні комбінації для збоїв у його кімнаті, десь опівночі я просто втомилася. Поставила на ранок таймер йому веселий будильник, нехай знає, що це ще не кінець. Далі я швидко вийшла із системи будівлі. Потім переконалася, що я точно закрилася зсередини, ну так про всяк випадок, чи мало хто ризикне забратися до мене, ще й уночі, хоч сумнівалася в цьому. Поклавши свою панельку, в потаємний ящик, усередині мого ліжка, таким чином добре її, сховавши, я просто лягла спати. Спала жахливо, кошмари снилися.

Вранці була ніби вичавлений до скоринки лимон, або ключ, що потрапив під прес, ще й сьогодні йти на вечерю до дядька Степана, і його дружини Ірми, а там знову будуть мені свої поради  давати про те з ким мені можна, зустрічатися, а з ким не можна , і це стосуватиметься цього розумника. І ще треба якось уникнути сьогодні зустрічі з цим Колоколовим, хм…. може просто на заняття не піти? Хоча ні, одразу здадуть, мене ж усі дівки, у нашій групі ревнують до нього, хоч без причин. Гаразд, була, не була, намагатимусь уникнути з ним зустрічі.

На заняття прийшла якраз перед входом лектора, це навмисно щоб, не було часу та можливості підстерегти мене у Колоколова, сіла на своє місце і налаштувалась на лекцію, але краєм ока бачила, як він мене свердлить своїм поглядом. Чи не чекає від мене повідомлення? Та НУ! Хріна з два! І я просто відвернулася від нього з виглядом, що він мені гидкий, і почала слухати лекцію, ну як слухати, вдавати, тому що, в голові крутилися тільки події вчорашнього вечора, і того що, я хочу це все забути, але як поки не знаю.

І тут звук комунікатора,  я на нього там повідомлення від нього, ігнорувати? Тоді буде далі їх слати, і тоді нас обох за це покарають, а мені цього не треба, тож я це прочитала:

- Соня, що з тобою?

- зі мною все чудово Колоколов!

- Тоді чому ти сьогодні так себе ведеш?!!

- Як?

- ніби я тебе образив?!

- а хіба ні?

- А хіба так?

Урррр. Він що знущається? От дибіл! Я вирішила не відповідати, але знову:

- це через поцілунок?

- так млинець!!!!!

- Тільки не кажи, що тобі це так сильно не сподобалося... тому, що я не повірю в це!

- не буду, але це нічого не змінить.

- Для мене багато змінить Соня ...

- це твої проблеми Колоколов.

- добре, Соня, давай так, я залишу тебе на якийсь час, щоб ти подумала про мою пропозицію, але знай, це тільки невелика відстрочка .... всього в пару днів! І вони пролетять дуже швидко моя дорога, ти навіть цього не помітиш, як прийде потрібний час.

- Ти все ж таки досі хочеш цього?

- Так, і рішення я своє не зміню ...

- Як знаєш Колоколов .....

- І знай, Соня, побачу біля тебе цього хлопця, йому не жити.

- Тільки ризикни ...

- ризикну, і врахуй кицюня, це буде тільки твоя вина, і ще це буде стояти цього ризику.

На це я більше не відповідала нічого, він теж, лише дивлячись на мене, хитро посміхнувся, на що я просто відвернула від нього голову. Далі лекція пройшла у спокої, як і решта, до кінця дня. Після цього я просто швидко і непомітно втекла в інженерну, де могла спокійно попрацювати. Там провела час аж до вечора. Поки не запилікав дзвінок нагадування, що настав час збиратися на вечерю, я його навмисно поставила і ще на дві години до зустрічі щоб не запізнитися. І я рвонула в гуртожиток, там, у швидкий душ, одягла ошатну сукню, щоб мати солідний і пристойний вигляд, взяла експрес таксі і попрямувала до будинку дядька Степи та тітки Ірми.

Коли я прибула на місце, то відразу двері, в дзвінок і мені відчинила Ірма вся ошатна як завжди:

- ох, Соня, люба як же я рада тебе бачити.

- Привіт тітка Ірма ... - І ми обнялися, і вона продовжила:

- Проходь дорога, у нас все готово ...

- спасибі..

І ми увійшли і там я просто застигла на місці побачивши те, що побачила, а точніше кого.

- Мама? Батько? А що…. що ви тут робите????

- Привіт дочко ... - сказала мама

- Привіт Соня! – сказав батько

- І так???

- Доню ти як вітаєш батьків??!! - сказав батько

- ах, добре привіт батьки!

- Соня! – сказав батько

- Гаразд!!!