Цікава знахідка

Петро прогулювався ринком, йому треба було купити яблука. Він не знав що це змінить його життя назавжди. У нього було 100 гривень у кармані.

Яблука купив, тепер думає, що ж купити. Аж тут щось дивний блиск побачив він. Це не був просто блиск металу та сонця, це був знак. Він підійшов до продавця, він продавав монети, залізні та мідні фігурки. Петру сподобався мідний місяць. Коштував він рівно 100 гривень.

Коли Петро прийшов додому, він почав роздивлятися його. На зворотній стороні був символ, це був дивний ієрогліф. На щастя, у його школі був вчитель історії що розбирався у цьому. Завтра він дізнається що це.

Був понеділок, 7 ранку, єдина радість була у тому, що сьогодні він дізнається що ж значить цей символ, але, як на зло, історія була останнім уроком. Хлопець не міг зосередитися на уроках, щось не давало спокою у цьому місяці. Вночі він світився синім, як колір моря, світлом. Коли історія закінчилася хлопець підійшов до вчителя.

- Перепрошую, чи знаєте ви що це значить? - Петро простягнув свою руку.

Вчитель задумався.

- Це не схоже на жодну з мов що я вивчав. Символ схожий на видуманий, або ж дуже старий.

Петро не здався, і пішов до шкільної бібліотеки.

Поки він вибирав книгу, як нізвідки з'явився хлопець років двадцяти.

-Гей, ти!

Петро обернувся.

-Що це у тебе на шиї?

-Знак місяця.

-Скільки хочеш за нього?

-Він не продається.- Петро злякався, звідки тут ця людина?

Хлопець гмикнув, та... Зник!

Лишилося лише дивне, жовте, як сонце, світло, але і те згасло через кілька секунд.

Наступного дня він знов пішов у бібліотеку, почув що хтось розмовляє, і сховався за однією з шаф.

-Ти думаєш що це справді він?

-Так, його не сплутаєш, синє світло, цей символ...

Хлопець підійшов ближче.

-Ти пробував дати гроші?-Це був голос бібліотекарки!

-Так, не хоче. -Це був той хлопець, що вчора зник!

Бібліотекарка тримала дуже страру книгу, на ній був символ, такий самий як на місяці! Але він був збоку,  загалом їх було 13, один великий, посередині, інші маленькі, їх було 12. Символ що й на місяці був синій.

Петро заглибився у свої думки настільки, що не помітив що співрозмовники зникли! Але дещо не зникло, це була книга.

Петро обережно наблизився до неї, так це та сама книга.

Там було 13 розділів. Розділ про його символ був у 7 розділі. Дивно те, що книга, не зважаючи на ті знаки, була написана Українською мовою. Коли хлопець відкрив книгу саме на тому розділі, місяць почав світитися ще яскравіше.

Ось що встиг прочитати Петро:

Амулет майстра Артура місячного.

Отримає людина його не лиха,

Нехай допоможе ж світу вона!

Пригоди чекатимуть великі на нього,

Але ця мандрівка вартує цього!

Далі у кімнату увірвалася бібліотекарка, і грізно випхала Петра з кімнати.

Була ніч, повнолуння.

Амулет був як скажений, світився занадто яскравим сяйвом, тіпався, туди-сюди. Петро не знав чому, але йому це справді захотілося.

Він підніс свій амулет до місяця, щоб він співпадав, і раптом все почало обертатися, але Петро тримав свій амулет що сили, останнє що він бачив, це було яскраве, синє світло.