ГЛАВА 12

ВЛАДА.

І ось прийшла моя черга, йти до Лінди, я стояла біля її дверей, ніяк не могла наважитися увійти, ще й місце тату трохи боліло, але що вдієш, думаю, батько як це побачить, буде в люті, але він знає, що це потрібно, так що…

Так досить про це, настав час думати про те, що відбувається зараз, а не про те що буде потім. Ух, значить час входити. І я ривком відчинила ці двері, що мало не впала, і увійшла, ні, влетіла як фурія, сіла в крісло і сказала:

- Привіт тітка Лінда!

- ох. Владочко, люба, привіт, я так рада тебе бачити! Ти так змінилася, так подорослішала від нашої останньої зустрічі. .

- та так, особливо після таких випробувань не те що змінишся там і посивіти можна.. про те, які вони будуть ти мені нічого не сказала! Чи не попередила ні капельки.!

- Знаю, але давай не будемо про мене, краще скажи, як ти? Як все пройшло? Як тобі зараз?

- а як має бути?

- не знаю, тому питаю.

- додому хочу!

- Як пройшов тест?

- Нормально!

- тебе щось турбує?

- можливо..

- і що це?

- коли я зможу повернутися додому.

- це все?

- ну так, а що ще має бути?

- Станіслав, наприклад… твій провідник…

- а він до чого?

Вона на мене подивилася, потім усміхнулася і сказала:

- Дівчинко моя, я ж тебе попереджала, будь з ним дуже обережна і головне не закохайся.

- я і була…

- я бачу .. - Усміхаючись, сказала Лінда, - хоча розумію серцю не накажеш, кого любити, а кого ні.

- саме так...

- І що ти плануєш робити далі?

- У плані чого?

- у плані НЬОГО

- якщо чесно не знаю.

- Чому? В чому проблема?

- ну він, звичайно, заявив, що хоче нормальних відносин зі мною в реальному світі, але ..

- що Але? Що тебе турбує? Він же добрий хлопець, я його, дуже давно знаю. Або стій, Ти боїшся чи що?

- і це також..

- Послухай Влада, за батьків навіть не хвилюйся, я думаю, вони приймуть твій вибір, тим більше, як я знаю, вони завжди не лізли в твоє особисте життя, доки ти не просила, або в цьому була потреба. І ще моя тобі порада не втрачай можливості, і дай йому шанс, можливо другого вже не буде, я думаю, він цього вартий.

- Гадаєш?

- Упевнена дорога ...

- Що ж я тебе почула, я подумаю, і думаю це питання ми закриємо, а що щодо повернення додому?

- добре, тест ти здала, все добре, документ чекає на тебе в кімнаті, якщо буде потрібно, за допомогою кільця в будь-який час ти зможеш сюди повернутися, з рештою розберешся сама по ходу, а зараз скажу що ти вільна, йти, коли захочеш .. хоч зараз..

- спасибі тітка Лінда.

- не має за що мила, що ж, я думаю це прощання, тому матері привіт, а батькові як зазвичай особливий!

- Тітко!

- Так-так, мовчу, що ж мила, удачі тобі і до найскорішої зустрічі ..і буду сподіватися з гарного приводу - Вона мене обійняла

- так побачимося..

- бувай Влада..

- До зустрічі тітка Лінда

І я пішла до дверей, біля виходу, зупинилася, розвернулася в її бік, подивилася на неї, сумно посміхнулася, вона відповіла тим самим, і я пішла.

У коридорі було порожньо, немов тут ніхто ніколи не жив, тиша наче в склепі. До кімнати дісталася без проблем, коли увійшла від шоку злякалася, моїй кімнаті був Стас, і чекав мене, стоячи біля вікна, хоча на звук дверей він розвернувся, і стояв і чекав.

- що ти тут робиш?

- А то ти не знаєш?

- НІ

- Тебе звичайно чекаю!

- я не думаю, що це була гарна ідея Стас

- я все ще твій провідник Влада, так що маю повне право вдень тебе навідувати!!

- ага, і вночі теж .. - з усмішкою сказала я

- вночі, моя люба, я тебе, навідую, не як твій провідник, а з дуже особистим інтересом

- Ну так, з інтересом, всього на всього мене разочок трахнути.

Він підійшов, до мене, однією рукою обійняв, другою легенько провів по  щоці і, дивлячись мені в очі, мало не торкаючись, моїх губ сказав: