Холодний вечір. Вона зайшла загрітись.
В стару будівлю, де замовила вина.
І споглядаючи за падаючим снігом
Спогадів нахлинула волна.
Он там сидів завжди він
І їх компанія "поганих хлопців"
Насправді ж він завжди правду говорив
А вони тільки й знали те одне — сміятись.
На дворі холодно. Сніжить.
І дивне те, що спало йому на думку.
І наче щось чарівне потягнуло,
Зайти туди, де так давно уже не були.
Де пили пива, гомоніли
Дивились по телику футбол
А головне, вони там зустрілись
І розпочали там свій етап.
***
І Скрип дверей. І в залі тиша.
І тускле світло бо бокам.
За столом сидить дівчина.
Вона його колись була.
І він зайшов неначе промінь
Весняного сонця рано-вранці
І тиха музика на фоні
Зустріне знайомих незнайомців.
Любов це те, що незникає
Любов це те, що залишає слід.
Зустрівшись через декілька років
Їх погляд буде все ж таким палким.
Що було далі ? Як гадаєш?.
Чи справді долею їм бути не дано?
Якщо навіть через сотні митей
Вони зустрілись знов за тим столом.
Чи казка чи вигадка. Хто зна?
Чи справді були. Чи кохали ?
Поєднала їх не осінь, не весна.
Вони ж зустрілись. І згадали:
Обійми, обіцянки, слова.
Зоряне небо, сніг на носі.
Якими молодими ті були
Вони згадали. І відчули. — 12 градусів зими.
Tiana Ray. Зима. 2021.
Відредаговано: 08.02.2022