12 градусів зими
II
Я споглядав за нею потайки від інших
Вона ж напевно не озернулася назад.
Вона ж напевне чекала від мене хоча б слова,
Не голосного, тихого "привіт".
Вона сиділа та п'яніла
Тримаючи келих червоного вина
А моє бажання — з нею говорити
Бажання промовити, – ти тепер моя.
Її чарівна усмішка і погляд,
Проникливий до глибини душі
Я хочу злитись з нею в поцілунку
Під небом зоряним, вночі.
***
Весь вечір він тримав в руках стакан
І зовсім не гарячого напитку.
Холодне пиво, раз за разом
Охолоджували його спраглу думку.
Вони знайомі безліч часу
Та все ж не можуть вирішити те,
Хто для кого справді є важливий
І чи почуття один до одного все ж є.
Вони – ті двоє, що не розуміють
Як далі діяти, як говорить
Їх ніби щось поєднює із середини,
Неначе душами сплетені вони.
Та їхня гордість і не розуміння
Бажання бути вільним понад усе
Страх втрати, болю чи відмови
Все далі відштовхує тепер.
Весь вечір вони сиділи, не дивились
Лиш хлопець поглядом сверлів той стіл
Де та дівчина причаїлась і п'яніла
Відписуючи іншим, з холодом в душі.
Відредаговано: 08.02.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
