12-20

Я про тебе

В цей момент мені відняло

мову, 

Закрили намертво ілюзією очі. 

Я не скажу, котра година точно, 

Я спогади зберу свої для схову. 


 

Ти наче образне мистецтва полотно, 

Квітчаєш з кожним пензлика удару. 

Усі недоліки зітруться в порошок -

Стократним пострілом вічності Варави. 


 

Тобі радіє сонце й Ра, 

І всі моря розгорнуть свої стіни, 

Бо я вділю тобі шматок добра,

Шматок життя і своє земне тіло. 


 

В один момент відкрию власні схови, 

Ти усміхнешся поруч і тоді: 

Забудемо про час з тобою точно- 

І відамось ,окрилено, душі!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше