Кривавий сніг закинув зашморг на плани,
Прониклий дощ пройшов по жилам повільно.
Накопилася впевненість перекрити свавілля,
Загоїти відкриті , наболілі, розстріляні рани.
Кривавий сніг привітав нас раптово.
Зима втратила звичний свій облік.
Тепер подарунок – це добігти у погріб.
Дякуєш Богу, за можливість прокинутись знову.
Кривавий сніг залишить слід на прощання.
Прониклий дощ не змочить нікого.
Герої мертві, розстріляне світання
Поперек горла назавжди стануть комом.
Загоїти наболілі, відкриті, розстріляні рани,
Змити спогади проклятим вічним дощем.
Ще раз спробувати щиро когось покохати,
На руїнах, зруйнованих ворожим мечем –
це мрія; і вона зможе неодмінно в душах літати!
Дякуєш Богу, за можливість прокинутись знову
На вільній землі українського коріння.
Де тільки з дітьми відчуєш усміхнену втому,
Де поважають усіх героїв мого покоління –
це мрія, і вона злетить знову і знову, закріпиться в серці надійно.
Поперек горла назавжди стануть комом
Ті, хто жорстоко нищив й гвалтував.
Ви оглядайтесь, бо око йде за око,
Душею вас ніхто не шкодував.
А все, що зроблене, вилізе вам боком,
Бо чує Бог людські лише слова –
це мрія, прохання, про яке я молю тебе в снах, молитвами матері зі сльозою на очах!
На руїнах, зруйнованих ворожим мечем,
Ми розквітнемо блакитним вільним небом.
І той, хто на тризуб йде окровленим знаменом-
Загине в полі жовтим колоском ;
**це мрія кожного в моїм народі.
Моя країна – величезна гордість!**
Ми переможемо! 🇺🇦
Відредаговано: 08.08.2025