- Це вже зовсім нікуди не годиться… - невдоволено пробубніла Даринка. Минуло тільки три місяці як вони з Ромкою побралися, а вона вже набрала зайвих п’ять кілограмів. Звісно, дівчина знала, що коханий вміє, а головне - любить смачно готувати. Але те, що після одруження він почне просто загодовувати її різними смаколиками, Даринка не уявляла.
На кухні Ромка був бог: і перше, і друге, і третє. Тут тобі і хитромудрий салат із гранатом, і різні тістечка, і пампушечки. Коли тільки встигав! Ніколи не залишить дружину мінімум без трьох страв, та ще й таких, що пальчики оближеш. Ну як тут не погладшати! Головне, Ромка так щиро радів, дивлячись, як вона уплітає за обидві щоки його куховарство, що дівчина просто не могла відмовитися і з’їдала все до останньої крихти. Чесно кажучи, якби не один нюанс - готує він, а набирає вагу вона, - Даринка могла б позаздрити сама собі.
Дівчина зітхнула і відсунула до стіни ваги. Її пальці нервово постукували по гладкій поверхні столу: треба було терміново щось придумати, інакше вона буде вже не «апетитною булочкою», як називав її Ромка, а чималеньким таким короваєм. Погляд Даринки уважно ковзав по кухні, бо щось підказувало їй: ворог криється саме тут.
Наступного дня почали коїтись дивні речі: з коробки біля плити одна за одною стали зникати спеції, без яких Ромка себе на кухні не уявляв. Вранці кудись поділися ваніль та кориця – довелося замість запашної шарлотки за власним рецептом приготувати звичайні млинці. Ввечері зник майоран. «Не інакше як витівки Даринки», - думав він на дружину, перевертаючи кухню догори дригом. Але вона, здається, і сама була в шоці від того що відбувається. Пакетики з орегано знайшлися на холодильнику, мускатний горіх сумлінно охороняв телевізор, а імбир наче крізь землю провалився - ніде не знайти. Хлопець почав нервувати: здається, невідомий жартівник і не думає зупинятись! Хрумкаючи в дверях яблуко, Даринка з цікавістю спостерігала, як її чоловік, уявивши себе детективом, нишпорив по кімнатах з лупою. Проте це не допомогло: разом із приправами почав «блукати» по кухні ще й посуд.
Вінчик для збивання переметнувся зі стіни на підвіконня, чашки, мабуть, скучили за кулером, бо саме там їх побачив Ромка. Але що стало для нього зовсім несподіваним – це друшляк, який бовтався на підвісному кашпо з квітами. Після того як три дні хлопець не міг знайти блендер, він всерйоз почав думати, що в їхній квартирі оселився злий дух.
Якось прокинувшись уночі від нав’язливого запаху та дивних звуків, Даринка, як слідопид по сліду, пішла за ними. Чомусь вона була не здивована тим, що вони привели її саме до кухні. Дівчина обережно відчинила двері, а там - як у храмі! Повсюди горіли свічки та розносили свій аромат палички з пахощами. Посеред кухні її Ромка, весь у пір’ї та з бубном, із заплющеними очима мугикав щось собі під ніс та ще й пританцьовував. Даринка ледь не приснула зо сміху. Вона тихенько зачинила за собою двері й повернулася в ліжко.
Шаманізм Ромки, здається, подіяв. Порції Даринки поступово почали зменшуватись, а улюблена кава все частіше замінювалась овочевим смузі. Пишні піци впевнено витісняв із меню салат з буряком та морквою, а смачні тістечка її чоловік взагалі перестав готувати. Вага дівчини хоч і повільно, але почала танути, проте вона не раділа. Ромка більше не балував її різноманіттям своїх страв і взагалі став якийсь інший. Знаючи як дружина любить чистоту та порядок, він чомусь більше не прибирав за собою. Шкарпетки валялися де заманеться, а труселя висіли на дверцятах пральної машини, наче так і треба. Навіть на кухні, де Ромка завжди підтримував ідеальну чистоту, почали збиратися гори брудного посуду, а розсипане борошно так і не прибиралося. На негодування Даринки він тільки рукою махав та казав, що дуже втомився. Тому вона почала прибирати ще й там.
Далі - гірше: Даринка тільки застелить диван - Ромка, як на зло, починає крутитися з боку на бік. Вона тільки-но помиє підлогу - він за щось перечепиться та проллє на неї свій сік. Обгортки від цукерок з’являлися тут і там - дівчина вже стомилася знаходити їх усюди. Та ще й на додачу пилосос зламався. Дійшло до того, що Даринка тільки те й робила: мила, чистила, прибирала.
Невідомо, скільки б це все тривало, та одного разу вона не витримала й жбурнула брудну ганчірку в Ромку. Він і оком не повів, занурившись у свій телефон. Дівчина зовсім знітилася. Від розпачу вона безсило опустилася на підлогу й заридала навзрид.
– Ти мене не любиш! – захлинався у сльозах її голос. – Я тобі не потрібна! Я думала, ми будемо разом до самої старості! А ти…
Ромка зліз з дивана і пригорнув Даринку до себе.
– А ми й будемо…- цілував він її у маківку. - Дурненька…хіба я можу тебе не любити?
Дівчина схлипнула і винувато промовила:
- Це я робила - ховала від тебе приправи. Хотіла, щоб ти готував менше.
На її подив, Ромка не розсердився, а навпаки - зайшовся веселим сміхом.
- Ти думаєш я не знаю?
Обнімаючи дружину, він про все розповів: і про те, як почув слова Даринки уві сні, що мелений перець вона сховала у контейнері з макаронами, і проте, як захотів провчити її та почав розкидати по кутах свої речі.
- Давай краще будемо розмовляти, аніж чекати, коли терпець увірветься. Добре?
Дівчина схлипнула і кивнула у відповідь. Потім усміхнулася й додала: - Я хочу тістечко.