"101 крихта кави по - турецьки"

***

Не страшно, що крила можуть порватися.

Страшніше — відчувати їх і не наважитися злетіти.

Ми так часто обираємо безпеку замість себе.

Ховаємо мрії “на потім”, відкладаємо бажання “до кращих часів”,

вмовляємо себе, що ще не готові, ще не час, ще трохи треба почекати.

А правда в тому, що ідеального моменту не буде.

Буде тільки цей — трохи страшний, трохи невпевнений, але живий.

Крила не даються просто так.

Вони з’являються разом із бажанням, яке не дає спокою,

з відчуттям, що ти можеш більше, ніж дозволяєш собі зараз.

І так, можна впасти.

Можна помилитися, втомитися, розчаруватися.

Але це завжди чесніше, ніж залишитися там, де тісно душі.

Бо найгірше — не поразка.

Найгірше — це тиха думка всередині:

«А що, як я могла… але не спробувала».

Тож якщо ти відчуваєш свої крила —

не мовчи про це, не ховайся від цього, не зраджуй собі.

Літати страшно.

Не літати — боляче.

Подобається

#569 в Різне
#61 в Не художня література

Відредаговано: 26.05.2026