Навіть коли важко, навіть коли на душі липко й тривожно, спробуй посміхнутися. Не для когось — для себе. У цей момент ти ніби тихенько витягуєш себе зі стану, в якому застряг, даєш собі ковток повітря і нагадуєш: життя триває.
Посмішка змінює внутрішній стан. Вона розслабляє, заспокоює, відкриває всередині щось тепле й живе. І саме в цей момент ти починаєш помічати дрібниці, які можуть порадувати. Бо настрій — не погода. Його можна обирати. І ніхто не прийде й не посміхнеться замість тебе.
Ти ж не кактус — тобі личить посмішка. Обличчя — не місце для постійної грози. Світ не зобов’язаний бути ідеальним, але ти можеш бути світлом. Якщо вже витрачати енергію — витрачай її на посмішку, вона дешевша за нерви. Посмішка — це безкоштовний спосіб виглядати сильніше. Іноді достатньо одного руху губ, щоб змінити рух думок.
Збирай ці маленькі радості. Огортуй себе ними. Наповнюйся цим станом — легким, теплим, справжнім.
Посміхайся. Хоча б назло всьому. Ти сильніша, ніж твій поганий настрій. Зроби посмішку своїм справжнім обличчям.