Якого кольору твої почуття?

З Сергієм складно зустрічатися, у нього зайве власницький характер, він до жаху пунктуальний і прискіпливий до чистоти, а ще він знаменитий, що ускладнює ситуацію в тисячі разів.

Єва ледь долає його постійну нестачу часу не тільки на їжу і здоровий сон, а й на неї саму. Постійні концерти, тренування, суворі дієти і зйомки - в цій частині життя Сергія, Єви не існує. Відносини на відстані тепер не здаються солодким медом.

Єва до жаху ревнива, їй важко боротися з мільйонною аудиторією фанаток. Їй складно спокійно спостерігати, як її хлопець зачаровує інших дівчат, нехай це лише робота, складно приймати фанатські зустрічі, дотики, від чого дівчата втрачають свідомості, а Єва терпіння. Їй складно, але вона бореться, сподіваючись, що в кінці все буде добре.

Єва увесь час повторює, що йому ніхто інший не потрібен, часом навіть жартує, мовляв, часу в обріз, щоб когось іншого шукати, але їй все одно складно. Вона бачиться з ним раз на тиждень, на кілька годин, та й то в спільному знятому котеджі, практично у інших хлопців з його гурту.

Єва записалася на всі можливі курси: танці, англійська, французька, кулінарія, макіяж, фарбування волосся, обробка фотографій. Вона боялася здаватися Сергію пересічною сірою мишею, їй хотілося здивувати його, адже останнім часом у нього був відсутній інтерес до чого-небудь. Навіть їхніх стосунків.

Все здавалося даремно, дівчина залишалася такою ж як і три роки назад під час їхнього знайомства, хіба що злегка схудла. Навіть зараз чергова коротка зустріч, Сергій після концерту, втомлений і до жаху дратівливий. Єві складно, вона обіймає хлопця, лежачи у нього на грудях, але думками Сергій далі двох сусідніх галактик.

— Сірьож…

— Що?

— Якого кольору твої почуття до мене?

Єва боїться відповіді, але сумніви її з’їдають зсередини. Їй складно, і просто необхідно знати, що все не дарма. Її витрачений час, почуття, Єва хоче знати, що Сергій потребує її, так же само як вона його.

— Рожевий, — без тіні сумнівів вимовляє він, майже так само пристрасно як в перше, коли таким способом зізнався їй. — Мій улюблений колір, інакше бути не може! — Сергій міцно обіймає Єву, цілуючи її в маківку. — Ні через рік, два або десять, колір моїх почуттів не зміниться. Добре запам'ятай!