— Що ти знаєш про сонний параліч? Про, скажімо так — властивості, природу.
— Що я знаю про це все?
— Ага.
— Рівно НІ-ЧО-ГО. Але я маю одну дуже давню історію яка трапилася зі мною понад двадцяти років тому, я її тоді записав. Це якраз і був черговий прояв сонного паралічу.
— Черговий прояв? Їх багато було? Розповіси?
— Так звичайно ж розповім, одну з історій, яких було більше ніж вдосталь. Якось я приїхав до дідуся з бабусею, необхідно було зробити масаж спини одному чоловікові. Осінь, тепла кімната, лежанка — незчувся як заснув. Там у всі сні моє тіло лежало спиною до усіх подій, що відбувалися в кімнаті. Причому її обстава була такою, як до ремонту. Там уві сні прийшла огрядна жінка, якій необхідно було зробити масаж спини. Я ж вдавав, що сплю, а батько лежав на ліжку (на якому я спав в реальності). Батьки сказали тій жінці, що я сплю, проте вона все одно почала лягати на підлогу для масажу. За цими подіями я спостерігав примруженими очима через дзеркало на стіні. Хотів піднятися, та вмить моє тіло паралізувало та "вирвало" з реальності сну таким чином, що я став безформним. В наступну мить тією своєю сутністю я вчинив стрибок через голову та вирвався з того стану, приземлившись біля свого батька в кімнаті, але мої руки залишалися безформними. З усіх сил я намагався утримати себе в тій матерії сну, проте щось невпинно мене звідти тягло, в інший світ. За тим в мене з'явився голос, та я став кричати: "Тату, тримай мене! Не дай їм мене вкрасти!" І батько спочатку взявши мене за руку та потім обійнявши, там у всі сні, почав мене тримати. Під час того сонного паралічу уві сні, світ навколо був розпливчастим, допоки параліч не минув, та я не став набувати своєї земної форми, там уві сні. І вже проявившись, став допитуватись батька: "Яким чином я стрибнув? Як дістався до тебе? Що трапилося потім?", проте батько не поспішав відповідати. І в наступну мить я усвідомив себе в земній реальності.
— Неординарна історія, звучить містично. То, як ти гадаєш, що з тобою трапилося тоді?
— Звичайна фізіологія, стан, що виник в момент переходу між сном та прокиданням. Мозок паралізував м'язи під час сну, а потім цей механізм "завис", подарувавши чудернацький сон про справжні відчуття сонного паралічу уві сні. З часом минає. Варто привчитися насолоджуватися цим процесом, а не містифікувати. Це як кінотеатр майбутнього — де глядач бере безпосередню участь у виставі, причому графіка на висоті.