— Вона мені не подобається. — Зовсім? — Зовсім. — Чудово. Живи з цим. Довго і щасливо. Будеш наглядачем у Пеклі. А Ліліт тобі за дружину. — За що, Отче? Позбав. — За вогонь, Прометею. За вогонь. В Пеклі будеш ділитися вогнем з людьми, яких ти так любиш. — Ага, ще й Ліліт на додачу. — Для владики Пекла — вогняна дружина. Непокірна. Страх якийсь. Сам її боюся. Щасливої вічності Прометею. — Щасливої вічності Отче.
В іншій версії діалог Прометея з Творцем закінчується наступними словами:
— Ледь не забув Прометею, віднині ти матимеш ймення — Сатана. — А це навіщо? Невже для покарання, Пекла разом з Ліліт замало? То я ще й імені свого позбавляюся. — Розумієш, для тебе ж краще, Прометея люди люблять, а Сатану будуть боятися. Відбудеш пекельну вічність отримаєш назад свої крила та ім'я.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
