100 Мініатюр
Там вас ніхто не чекає
На узбіччі дороги лежала машина. Тіло молодої жінки оглядали оперативники.
Її душа розпачливо дивилася на своє розтерзане аварією тіло. Вона лише зараз почала розуміти, що сталося.
Я не поспішаю, стою осторонь, чекаю на неї.
Нарешті, вона поглянула на мене — побачила.
— Ходімо — вже час, — кажу їй.
— А як же я? Мої діти? Мама? Коханий? — показує рукою на своє тіло та в непевному напрямку.
— Нам пора, тут тобі вже не місце.
Її душа падає навколішки та починає плакати, — Я не хочу вмирати, я хочу побачити своїх дітей, я...
Торкаюся її й вона завмирає. Так завжди відбувається.
Вона пильно дивиться на мене:
— Я пережила свою бабусю лише на десять років. Я зможу хоча б її побачити — "там"? — говорить душа жінки, піднімаючи свій погляд у небо.
Хитаю головою:
— Там вас ніхто не чекає, — відповідаю.
Дивні люди, наївно вірять, що хтось чекає їх після смерті.
Забираю душу. Зникаю.
(Лілії присвячується.)
#161 в Фантастика
#276 в Детектив/Трилер
#74 в Трилер
Відредаговано: 06.01.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
