Розділ 1

Вже під вечір Лілі повернулася додому цього разу за роботою вона провела більше часу ніж зазвичай.

Додому не поспішала, адже знала що її там ніхто не чекає вже давно її найкращими друзями стали серіали та попкорн.

Повернувшись додому вона вже збиралася включити свій серіал і засісти до самого ранку як раптом їй подзвонили.

— Алло! Так привіт ні не знаю.

— Ну годі тобі! Лілі коли ти останній раз виходила зі своєї печери?

— Але я вже зробила попкорн і…

— Бери його та йди до нас будемо чекати до зустрічі.

Це була Кайла нова подруга Лілі вона живе зовсім недалеко та часто заходить в гості.

Кожну п'ятницю вони з друзями влаштовують гулянку на пляжі та кожного разу ледве витягнеш Лілі з дому, але цього разу вона вирішила що досить сумувати в пустій квартирі потрібно жити життя, адже воно одне.

Зібравшись дуже швидко вона накинула на себе кофту яку забула віддати Люку.

Від будинку до пляжу було десь 15 хвилин пішки це не дуже багато щоб не йти Лілі любила Брисбен за те що навіть посеред ночі можна ходити вулицями міста та нічого не боятися.

З цієї сторони місто виглядало дивовижним особливо вночі коли заходить сонце Брисбен змінює свій настрій поступово перетворюючись на великий мерехтливий вогник.

Прохолодний вітерець з океану це було те що потрібно для Лілі вона сиділа біля вогнища і дивилася як іскри граючи одна з одною згорають в повітрі. Її волосся колихало вітром, а теплий пісок не давав замерзнути.

Вона сиділа і дивилася на вогонь на самоті зі своїми думками їй хотілося провести так цілу ніч сидячи на тепленькому піску і слухаючи мелодію вітру яку доповнював легкий пташиний спів…

Її самотність перервала Кайла.

— Що це ти тут одна сидиш ходімо до нас.

— Кайла я ледве вийшла з дому у мене немає настрою веселитися якщо хочеш можеш залишитися або ж піти гуляти далі.

— Лілі я твоя подруга і я залишуся з тобою давай розказуй що вже не так.

Лілі дивилася на Кайлу та зразу ставало легше таке відчуття ніби Кайла випромінювала тепло та любов, але не дуже хотіла розповідати про те що відчувала недовго думаючи слова ніби самі летіли з її уст.

— Мені дуже важко зараз я пережила не здорові відносини та невдалий шлюб який мені зовсім не був потрібен я хочу бути нормальною хочу, щоб мене любили я так втомилася бути одинокою.

— Лілі дорогенька мені дуже прикро це чути.

Кайла старалась підібрати слова, але не змогла тому промовчала що було на краще. Вже було досить пізно та ідея провести цілу ніч на пляжі для Лілі видалася не дуже загасивши вогнище вона підвелася струсила з себе частини піску та крикнула :

— Я додому я втомилася всім до зустрічі.

Але у відповідь почула лише тихий шелест вітру…

Брисбен вночі такий загадковий вона йшла вздовж вулиці та ніяк не могла припинити дивитися на хмарочоси.

Свіжий вітер від пролітаючих мимо автівок весело грався з її волоссям, а нічні клуби так і заманювали своєю музикою та яскравим неоновим світлом там завжди добре, але сьогодні Лілі було не до клубів танців та випивки важкий робочий день вимотав з неї все.

За рогом виднілася не висока будівля з затишним садом саме там знаходилась квартира Лілі.

Зайшовши до порожньої темної квартири вона знайшла своє затишне ліжко і заснула…