Пролог

Американка з характером суворого Нью-Йорку яка втекла до сонячного Брісбену видаючи себе за австралійку ховаючи своє нутро. 

    Такою була Лілі Андерсон нікого не дивував її помітний американський акцент, а якщо запитували, то вона відповідала 

  «Я з Аделаїди у нас так всі розмовляють».

   Якщо ви скажете що документи її видають не потрібно хвилюватися 

   — Так я зробила австралійські документи ще в Штатах ніхто навіть не підозрює що я корінна американка.

 — Лілі це круто, але навіщо приховувати те хто ти є насправді

— Дарла я перетнула океан, щоб почати нове життя прощай Лілі Купер тепер я Лілі Андерсон.

— Ех тобі начебто знову шістнадцять.

— Ну все Бувай люба мені потрібно бігти

— На все добре американська австралійко.

  Після невдалого шлюбу скандалів на роботі Лілі не знала куди себе подіти їй хотілося провалитися крізь землю, але її й там знайшли б.

   Поїхати світ за очі було не просто, але після багатьох безсонних ночей вона вирішила і вже через два місяці опинилася в Брісбені австралійському місті щастя.

            Зі своїми новими документами вона швидко знайшла роботу в провідній компанії Австралії непоганий заробіток дозволяє наймати житло майже в центрі міста та ще й з видом на океан.

   З моменту її прибуття до Австралії про яку вона зовсім нічого не знала пройшло вже майже сім місяців…  

   За цей не тривалий час Лілі встигла завести нових друзів та навіть закохатися.

 Про Дарлу свою найліпшу подругу вона також не забула, адже як можна забути рідних тобі людей.

 Життя в Австралії показало їй те що переїхати сюди ні в якому разі не було помилкою. Лілі також закохалася в саме місто їй подобалося кожного ранку прокидатися від теплих сонячних променів улюблене кафе біля будинку та ранковий біг уздовж океану.

  На перший погляд, можна сказати не життя, а казка, але це не так…