Підрозділ 3: Черга до Департаменту Автентичності

Щоб отримати довідку про душу, без якої неможливо користуватись Чорним Ліфтом тріо вирушили до найабсурднішого місця Тискорі - Департаменту Автентичності, який розташовувався в колишньому театрі. Тепер замість акторів там працювали клерки, а замість вистав нескінченно бюрократичної драма. 

На вході вивіска світила неоном: 

"Будь собою, але не раніше, ніж отримаєш дозвіл".  

Черга тягнулась навколо будівлі тричі, і в ній стояли: 

Ламаний поет з серцем із радіаторів:

Дівчина, яка весь час повторювала чужі думки, бо її власні не затвердили;

Робот, що навчався плакати, але його відправили на "тест справжньої сльози".

- Тут тільки ті, хто намагався бути собою ... але законно, -  зітхнула Механікуля, тримаючи номерок номер 732.5. 

Поки чекали, Марта заповнювала анкету:

Ви - ви? (так/ ні/ іноді)

Чи маєте емоції без дозволу? (ніколи/ зрідка / постійно, але мовчки)

Яким був ваш останній справжній вчинок, і чи є на нього квитанція? 

На четвертій годині очікування Пан Вентилятор, який крутився уже в третій осі, зненацька звернувся до охоронця:

-  А що, якщо ми просто ввійдемо без черги?

- Ви що, спонтанні?! - охоронець зробив 17 ксерокопій зляканого погляду.

У цей момент в будівлі почався бунт - жінка у шляпі з гвинтиками відмовилась від свого ідентифікаційного сертифіката і стала кимось взагалі новим. Почалась метушня Механікуля затягла Марту і Вентилятора через службовий прохід.

- Дозволів не дають - їх забирають, - підморгнула вона.